Дисципліни вільного вибору студента

ОР Бакалавр спеціальність о53 “Психологія”

Дисципліни вільного вибору студента (Блок 1)

Психологія лідерства (ІІІ курс 5 семестр)

Метою курсу  є формування у студентів наукових і професійних знань у сфері ефективного лідерства, розвиток психологічної культури майбутнього керівника і освоєння технологій створення і просування особистого бренду керівника-лідера, активізація лідерського потенціалу як сукупності умінь самоуправління й управління іншими людьми.

Екзистенційна арт-терапія (ІІІ курс 5 семестр)

Метою курсу є ознайомлення студентів із сучасними підходами до практики психологічної допомоги клієнтам з екзистенційними проблемами; вироблені базових практичних умінь і навичок використання арт-терапевтичних методів і технік; формуванні морально-етичних принципів і відповідальності; усвідомленні професійної ідентичності та становленні фахової компетентності майбутніх психологів.

Кримінальна психологія  (ІІІ курс 6 семестр)

Навчальна дисципліна присвячена вивченню психологічних закономірностей виникнення та динаміки протиправних установок, психологічних особливостей злочинної поведінки осіб різної статі та віку. До переліку основних тем навчальної дисципліни входять наступні:  «Злочинність як кримінально-психологічне явище», «Психологія особистості правопорушника», «Психологія потерпілого та основи віктимології», «Психологія злочинних груп», «Психологія злочинності неповнолітніх», «Психологічні особливості жіночої злочинності» тощо.

Психотерапія дітей та підлітків (ІV курс 7 семестр)

Мета вивчення дисципліни полягає у засвоєнні філософсько-епістемологічних, загально-теоретичних основ і організаційно-методичних засад сучасної дитячої психотерапії, принципів надання психотерапевтичної допомоги, прийнятих у відповідному напрямі; набутті належної психотерапевтичної ерудиції і виробленні базових терапевтичних умінь і навичок; формуванні професійної культури і етики дитячого психотерапевта.

Пенітенціарна психологія (ІV курс 7 семестр)

Мета дисципліни –  сформувати наукові уявлення про психологічні основи ресоціалізації осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі; сформувати практичні навички надання  психологічної допомоги засудженим, працівникам установ виконання покарання, застосування технологій попередження пенітенціарної злочинності.

Дисципліни вільного вибору студента (Блок 2)

Психологія реклами (ІІ курс 3 семестр)

Основним завданням вивчення даної дисципліни є ознайомлення студентів із психологічними аспектами реклами й рекламної діяльності. Студенти здобувають знання про  конструктивні й маніпулятивні технології створення рекламних повідомлень і проведення рекламних кампаній, психологічні механізми та методи впливу рекламних повідомлень на свідомість та поведінку її споживачів, індивідуальну та масову культуру, стиль життя суспільства. У процесі вивчення психології реклами у студентів формуються вміння  здійснювати психологічну експертизу рекламних повідомлень, створювати рекламні повідомлення, брати участь у проведенні рекламних кампаній.

Етнопсихологія (ІІ курс 3 семестр)

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати теоретико-методологічні засади етнічної психології як науки; статичні й динамічні характеристики етносів; чинники й детермінанти формування національно-психологічних особливостей представників конкретних етнічних спільнот; етнопсихологічні процеси в контексті глобалізації у полікультурному просторі; шляхи та умови оптимальної міжетнічної взаємодії, профілактики міжетнічних конфліктів, тероризму; – соціально-психологічні механізми адаптації індивіда до нового соціокультурного середовища; функції психолога-консультанта та головні напрями його роботи в полікультурних колективах, організаціях, інститутах соціалізації. Вміти діагностувати рівень міжетнічного напруження в полікультурних колективах і організаціях; вирішувати проблемні завдання в ситуації міжетнічної взаємодії; розробляти рекомендації щодо попередження конфліктів на індивідуальному рівні і на груповому (у міжнаціональних колективах, бікультурних сім’ях та інших соціальних групах); підвищувати рівень національної свідомості майбутніх фахівців у різних сферах соціального життя.

Психологія аутичної дитини (ІІ курс 3 семестр)

Курс «Психологія аутичної дитини» – це комбінований з точки зору теорії та практики курс, спрямований на розвиток цілісного бачення проблеми аутизму.

У курсі ви матимете змогу попрактикуватися у діагностиці ознак аутизму, диференціювати його від інших розладів. Ми поговоримо про міфи, які заважають у роботі з аутизмом, і з якими психолог повинен бути готовим працювати.

Серед компетентностей психолога також повинні бути інструменти, які не тільки визначатимуть актуальний рівень розвитку дитини, але й допомагатимуть розробляти і впроваджувати корекційно-розвиткову програму, опираючись на зону найближчого розвитку. І це ще один напрям роботи під час зазначеного курсу.

Зважаючи на те, що тривалий час вже зберігається тенденція до зростання кількісних показників аутизму у всьому світі (зараз це орієнтовно 1-2 % серед дитячої популяції), можемо припустити, що кожен психолог за свою практику професійної діяльності неодноразово зустрінеться із проблемою аутизму. А тому, знання про нові досягнення науки та доказові методи втручань при аутизмі, можуть знадобитися при працевлаштуванні у різноманітні освітні та розвиткові заклади, у медичні структури, у консультативні клініки, тощо. Якщо ви хочете бути психологом, маєте мотивацію до професійного розвитку, якщо вам близькими є теми допомоги при нейророзвитких розладах та аутизмі зокрема, то я, Когутяк Надія Михайлівна, запрошую вас до вивчення цього курсу.

Практикум з прикладної соціальної психології (ІІ курс 4 семестр)

Практикум з прикладної  соціальної психології має на меті ознайомити студентів-психологів із прикладним аспектом соціально-психологічної науки, а саме з діагностикою конкретних соціально-психологічних явищ й основними методами впливу на них у різних галузях соціальної психології. Завдання навчальної дисципліни – на основі отриманих знань сформувати у студентів уміння аналізувати психічні явища і закономірності, які виникають у соціально-психологічній взаємодії, розуміти критерії соціально-психологічного дослідження та процедури його проведення; вміти інтерпретувати та описувати результати соціально-психологічних досліджень; здійснювати аргументований вибір доцільного методу дослідження соціально-психологічних явищ.

Техніки розвитку комунікативної компетентності (ІІ курс 4 семестр)

Метою вивчення цієї дисципліни є розвиток комунікативного потенціалу студентів. Відбувається ознайомлення із психологічними закономірностями процесів обміну інформацією, організації міжособистісної взаємодії та сприймання людьми один одного в процесі спілкування, причинами виникнення труднощів у спілкуванні, специфікою професійної комунікації в роботі психолога, а також із різними техніками розвитку комунікативних здібностей. Здійснюється розвиток вмінь аналізувати комунікативні ситуації й прогнозувати їх динаміку, ефективно застосовувати вербальні і невербальні засоби комунікації, адекватно сприймати поведінку учасників взаємодії, здійснювати публічний виступ, брати участь у бесіді, дискусії, полеміці, використовувати техніки розвитку комунікативних можливостей особистості, долати комунікативні бар’єри.

Основи соціально-психологічного тренінгу (ІІІ курс 5 семестр)

Мета курсу «Основи психологічного тренінгу» – розкрити основні закономірності тренінгової роботи, ознайомити з видами та методами групової психологічної роботи, розглянути основні відмінності групової форми роботи, особливості побудови тренінгових занять та їх проведення. Завдання вивчення дисципліни: засвоєння студентами основних теоретичних понять і положень психологічного тренінгу; визначення основних переваг та недоліків групової форми психологічної роботи; оволодіння методичними принципами та методами проведення соціально-психологічного тренінгу; ознайомлення з вимогами до особистості та підготовки ведучого тренінгової групи. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття (інтерактивні, інтегровані), самостійна робота, мультимедійні презентації, тренінги, майстер-класи, експертна оцінка.

Соціально-психологічні технології впливу на особистість і групу (ІІІ курс 6 семестр)

Навчальна дисципліна присвячена вивченню основних видів психологічного впливу (аргументація, маніпуляція, психологічний напад і примус, навіювання і т.д.), технологій і технік їх застосування, індикаторів виявлення прихованого впливу, прийомів і способів протидії деструктивним впливам.

Медіапсихологія (ІІІ курс 7 семестр)

Актуальність вивчення медіапсихології пов’язана із постійним зростанням ролі засобів масової інформації в житті сучасної людини й суспільства. Мас-медіа суттєво впливають на індивідуальну та масову свідо­мість, суспільні процеси, пропонують нові ресурси для особистісного розвитку, але й несуть певні загрози для психологічної безпеки особистості й суспільства.

Вивчення медіапсихології спрямоване на формування медіакомпетентності студентів: розуміння ними медіа як соціальної реальності та усвідомлення психологічної складової медіавиробництва і медіспоживання, розвиток компетентностей, пов’язаних із орієнтацією в сучасному медіапросторі, проведенням психологічного аналізу окремих медіаповідомлень та інформаційно-психологічних операцій, створенням медіаконтенту, забезпеченням інформаційно-психологічної безпеки особистості та соціальної групи.

Психологічні технології ведення переговорів та вирішення конфліктів (ІV курс 7 семестр)

Основними завданнями вивчення даної дисципліни є: оволодіння студентів системою знань про основні функції і технології проведення переговорів як форми ділової комунікації та розв’язання конфліктів, принципи медіації, специфіку діяльності психолога щодо врегулювання конфліктів, а також розвиток у студентів вмінь проведення психологічної експертизи конфліктних ситуацій і психологічного управління конфліктами.

Військова психологія (ІV курс 8 семестр)

Метою навчальною дисципліни є формування високого рівня готовності майбутніх психологів до здійснення професійних функцій в галузі військової психології; формування когнітивної компетентності психолога як світоглядної здатності на основі різних суміжних галузей психології; набуття соціально-комунікативної компетентності як здатності презентувати психологічні знання та здійснювати соціально-психологічний супровід військовослужбовців різних категорій; емоційно-вольової компетентності як здатності до саморегуляції власної діяльності; ціннісно-мотиваційної компетентності як розуміння значущості ролі соціального психолога у ЗСУ; рефлексивно-особистісної компетентності як критичної оцінки власної професійної діяльності. Навчальна дисципліна розглядає проблеми функціональних обов’язків військових психологів, психологічні технології та техніки психологічної стійкості до психотравмуючих факторів сучасної війни, навчання методам саморегуляції, надання першої психологічної допомоги за умов травматичних ситуацій, підвищення адаптивності до бойових умов, підвищення рівня професійних і бойових навичок та вмінь.

Психологічний супровід персоналу організацій (ІV курс 8 семестр)

Мета викладання навчальної дисципліни – сформувати у студентів професійні компетентності психологічного супроводу персоналу організації.

Основними завданнями вивчення дисципліни є: розкриття змісту діяльності психолога у роботі з персоналом, формування професійних компетенцій  психолога у сфері психологічного супроводу персоналу організації, заснованих на знанні сучасних методів впливу на працівників для посилення ефективності використання і розвитку їх потенціалу; профілактика професійних стресів та вигорання.

Вимоги до знань і вмінь

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент ознайомиться із поняттям HR,  HR-стратегії; основним призначенням діяльності організаційного психолога та основними напрямами психологічного супроводу персоналу організації; теоретичними основами проблем мотивації персоналу, командоутворення, профілактики професійного вигорання, розвитку soft skills, кар’єрного росту та професійного розвитку працівника.

Під час проведення практичних занять та виконання самостійної роботи студент навчиться:

досліджувати мотиваційний профіль працівника та організації, пропонувати ефективні методи мотивації персоналу;

володіти методами командоутворення, формування сприятливого соціально-психологічного клімату в організації та вирішення конфліктів;

розробляти програми розвитку soft skills  (комунікативні навики, тайм-менеджмент тощо) та психологічного супроводу кар’єрного росту працівника;

володіти методами профілактики та подолання професійних стресів та синдрому професійного вигорання у працівників організації;

здійснювати психологічний супровід працівників з урахуванням специфіки діяльності організації.

Перелік тем:

Тема 1. Зміст та основні завдання психологічного супроводу персоналу організації.

Тема 2. Мотивація і стимулювання як напрям психологічного супроводу працівників організації.

Тема 3. Технології командо утворення. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.

Тема 4. Психологічні технології формування та розвитку soft-skills працівника.

Тема 5. Профілактика та подолання професійного стресу і професійного вигорання у працівників організації.

Тема 6. Психологічний супровід кар’єрного розвитку працівника.

Тема 7. Психологічний супровід персоналу організації в різних сферах діяльності.

Психологічний відбір та оцінка персоналу (ІV курс 8 семестр)

Мета курсу – сформувати у студентів професійні компетентності психологічного  відбору та оцінки персоналу організації

Основне завдання даного курсу – розкриття основних принципів, методів, технологій відбору персоналу та оцінки їх діяльності, формування вмінь та навиків складання професіограми, здійснення підбору персоналу, його адаптації та моніторингу  ефективності діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент ознайомиться із поняттями професійного психологічного відбору, професійної придатності, рекрутингу, технологіями розробки професіограми, психограми, профілю посади, джерелами та методами пошуку та підбору персоналу; основами психологічного супроводу адаптації нових працівників; психологічними критеріями оцінки персоналу, основними методами та вимогами до оцінки персоналу;

Під час проведення практичних занять та виконання самостійної роботи студент навчиться:

розробляти професіограму, психограму і профіль посади;

підбирати психодіагностичний інструментарій та проводити дослідження професійно важливих психологічних якостей та рис;

писати та аналізувати резюме;

проводити співбесіду при прийомі на роботу;

аналізувати результати психодіагностичного дослідження, співбесіди та робити висновки про професійну відповідність претендента посаді;

розробляти систему психологічних критеріїв оцінки персоналу;

здійснювати психологічне консультування щодо подальшого професійного розвитку в результаті оцінки персоналу.

Перелік тем:

Тема 1. Зміст та основні завдання відбору персоналу. Рекрутинг.

Тема 2. Профіль професії. Побудова професіограми.

Тема 3. Психодіагностичний інструментарій при відборі персоналу.

Тема 4. Методи підбору персоналу.

Тема 5. Психологічний супровід при адаптації нового працівника організації.

Тема 6.  Оцінювання персоналу організації

Судово-психологічна експертиза (ІV курс 8 семестр)

Навчальна дисципліна присвячена вивченню теоретичних та прикладних проблем психологічного забезпечення процесу розслідування злочинів у кримінальному процесі, а також правопорушень у цивільному та адміністративному процесах. Зокрема, йдеться про експертно-психологічну діяльність, яку реалізовує компетентний експерт-психолог у відповідь на запити суб’єктів юридичної діяльності (слідчих, адвокатів, суддів). Розкриваються основні організаційні, правові, науково-методологічні та методичні аспекти судово-психологічної експертизи; технології її проведення тощо. Формуються практичні навички реалізації експертно-психологічної діяльності в цілому та написання “Висновку” експертизи зокрема.

Психологічні технології іміджмейкінгу та піару (ІV курс 8 семестр)

Метою курсу є  формування у студентів системи знань і професійних компетенцій в галузі іміджмейкінгу, ознайомлення з основними технологіями та техніками побудови іміджу (суб’єкта, товару, послуги, організації). Формування у студентів вмінь та навичок створення позитивного іміджу в особистій та діловий сфері, набуття вмінь самоіміджування; здатностей застосовувати іміджмейкінгові та піар технології  у професійній діяльності.

 

АНОТАЦІЇ ДИСЦИПЛІН ВІЛЬНОГО ВИБОРУ СТУДЕНТІВ ОР Магістр за ОПП “Психологія”

(2020/2021 навч. рік)

 1 СЕМЕСТР

 ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ ТА ПЕДМАЙСТЕРНІСТЬ ВИКЛАДАЧА

Мета: забезпечити опанування студентами магістратури основами теорії та історії вищої освіти, дидактики вищої школи та концептуальних засад виховання студентської молоді для підготовки їх до викладацької діяльності у ВНЗ.

Завдання:

‑ ознайомити магістрантів з основами науки, історією та дидактикою вищої школи;

‑ розглянути шляхи розвитку вищої освіти в Україні та за її межами, концептуальні моделі університетської освіти, з’ясувати сутність ідеї університету як інноваційного закладу;

‑ навчити організовувати навчально-виховний процес у вищій школі, налагоджувати взаємодію на засадах глибокої поваги до студентів, застосовуючи сучасні технології, методи, форми, засоби навчання і виховання;

‑ ознайомити зі змістом та функціями професійно-педагогічної діяльності викладача вищої школи, сутнісними характеристиками його професіограми;

‑ підготувати до виконання функцій викладача вищої школи під час проходження асистентської практики у ВНЗ.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

‑ сучасні теоретичні засади педагогічної діяльності у закладах вищої освіти;

‑ методи науково-педагогічних досліджень у вищій школі;

‑ сутність, структуру та особливості процесу навчання у вищій школі;

‑ сучасні моделі, організаційно-методичні форми навчання і виховання студентів;

‑ базові ціннісні орієнтації педагога;

‑ особливості управління ВНЗ.

уміти:

‑ визначати, планувати структуру змісту навчального заняття;

‑ організовувати виховну роботу в академгрупі;

‑ застосовувати методи науково-педагогічного дослідження;

‑ розвивати мотивацію студентів до змісту навчального матеріалу;

‑ використовувати інтерактивні методи, тренінгові технології навчально-пізнавальної діяльності;

‑ самостійно проводити лекційні, семінарсько-практичні заняття, виховні заходи.

 

ЯКІСНІ МЕТОДИ У ПСИХОЛОГІЇ

Мета: формування компетентностей із застосування якісних методів дослідження у психології.

Завдання: сформувати розуміння та здатності теоретичного та практичного характеру, які стосуються:

розуміння якісних методів у психології;

розуміння методологічних основ якісних методів у дослідженнях;

розуміння видів якісних методів дослідження;

здатності до вибору валідних якісних методів;

здатності до застосування якісних методів у психологічних дослідженнях;

здатності до обробки та аналізу результатів якісних методів у психологічних дослідженнях.

Під час вивчення курсу студент ознайомиться із поняттям «якісних досліджень» у психології, перевагами та застереженнями у застосуванні якісних методів; протиставлення ідеографічного і номотетичного підходів дослідження у психології. Розгляне дискурсивний аналіз, герменевтику, феноменологічну психологію, соціальний конструктивізм, наративну теорію як методологічні основи якісних методів у психології. Навчиться розробляти стратегію побудови якісних досліджень у психології; застосовувати наративи та тематичний аналіз як якісні методи психологічних досліджень.

 

ПСИХОЛОГІЯ РЕКЛАМИ І МАРКЕТИНГУ

Реклама присутня в житті кожної сучасної людини. Мета вивчення навчальної дисципліни «Психологія реклами і маркетингу» – ознайомлення студентів із психологічними аспектами рекламної діяльності, зокрема психотехнологіями формування попиту та потреб споживачів, розробки реклами і проведення успішних рекламних кампаній.

В результаті вивчення дисципліни студенти навчаться проводити психологічну експертизу рекламних повідомлень, самостійно розробляти рекламні повідомлення, зокрема саморекламу, здійснювати психологічний супровід процесу створення реклами й проведення рекламних кампаній, аналізувати види й механізми впливу рекламних повідомлень на свідомість та поведінку її споживачів, індивідуальну та масову культуру, стиль життя суспільства.

Цінність дисципліни – її практична складова, сформовані компетентності можуть використовуватися як у професійній діяльності психолога, так і в приватному житті кожної особи, що зустрічається з рекламою.

 

ОСНОВИ АДИКТОЛОГІЇ

Завдання навчальної дисципліни:

– надати уявлення щодо психології адиктивної поведінки як самостійної наукової проблеми у психології;

– проаналізувати сучасні концепції формування залежної поведінки у контексті феномену єдності залежних розладів;

– охарактеризувати основні види адиктивної поведінки та методи їхньої психологічної діагностики;

– розглянути основні принципи психологічної корекції залежних розладів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– загальну характеристику адиктивної поведінки, закономірності її розвитку;

– теоретичні підходи щодо психологічних чинників та механізмів формування залежних розладів;

– характеристику основних видів адиктивної поведінки: хімічні залежності (алкогольна адиктивна поведінка, наркозалежність), нехімічні залежності (комп’ютерна адикція, любовна, трудогольна адикція, гемблінг, культова психічна залежність, тощо), харчові залежності (булімія, анорексія), міжособистісна залежність.

вміти:

– диференціювати різні форми залежних розладів;

– застосовувати методи діагностики залежних розладів;

– застосовувати методи психологічної корекції адиктивних розладів

 

ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Мета вивчення навчальної дисципліни – оволодіння студентів сучасними технологіями розвитку комунікативного потенціалу особистості та групи.

Магістри навчаться аналізувати різноманітні комунікативні ситуації, ефективно застосовувати різноманітні засоби комунікації, визначати причини виникнення комунікативних бар’єрів і долати їх, успішно здійснювати публічний виступ, доступно й аргументовано подавати інформацію, брати участь у дискусіях, розробляти програми психологічних інтервенцій (тренінг, консультування тощо) й апробувати їх.

Вивчення дисципліни має чітку орієнтованість на розвиток комунікативної компетентності кожного студента, що є запорукою досягнення ним життєвого і професійного успіху.

 

ПСИХОТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТІ

Актуальність вивчення цієї навчальної дисципліни пов’язана із стрімким зростанням ролі засобів масової інформації в житті сучасної людини. Нові й традиційні мас-медіа значною мірою впливають на індивідуальну та масову свідо­мість, пропонують найновіші потужні ресурси для нашого особистісного й професійного розвитку. Медіакомпетентність дає можливість ефективно взаємодіяти з медіапростором, забезпечує здатність аналізувати й критично оцінювати повідомлення, розуміти й розрізняти характер впливу медіа на людську свідомість, на процеси, які відбуваються у суспільстві, створювати свій медіапродукт.

Магістри психології навчаться професійно аналізувати й оцінювати  медіаповідомлення (тексти друкованих ЗМІ, випуски новин, фільми, мультфільми, контент соціальних мереж тощо), розбирати інформаційно-психологічні операції, визначати загрози інформаційно-психологічній безпеці особи і суспільства, створювати медіаповідомлення, розробляти просвітницькі матеріали та програми, спрямовані на підвищення медіаграмотності аудиторії, здійснювати пошук, опрацювання та аналіз професійно важливих знань із різних джерел із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, здійснювати психологічний супровід клієнтів в аспекті забезпечення їхньої інформаційно-психологічної безпеки.

 

ОСНОВИ ПСИХОГІГІЄНИ

Курс «Основи психогігієни» – це сучасний курс, що поєднує у собі науково-доказові підходи та практичні рекомендації щодо збереження психічного здоров’я.

У наш час життя суспільства характеризується нестабільністю, наявністю багатьох стресогенних факторів інформаційного тиску, кризи різних соціальних сфер. Усе це негативно впливає на психологічне і соматичне здоров’я людини. Серед сучасних психосоціальних проблем, що впливають на психологічне здоров’я людини є хронічне недосипання, прокрастинація, хронічний стрес, пошук психологічних ресурсів через різноманітні залежності, тощо. Ці та інші випробування сучасного постіндустріального суспільства супроводжуються різними емоційними переживаннями, формуванням відповідного стилю життя, який мусить включати турботу про власне психічне здоров’я. Саме тому гігіє́на як система наукових знань і практичних заходів, а також як навчальна дисципліна для студентів психологічних спеціальностей, має надзвичайно актуальне значення для поширення знань про психічне здоров’я.

Основне завдання гігієни психічного здоров’я — формування у студентів-психологів знань та навичок щодо психічного здоров’я для подальшого впровадження їх в свою практичну діяльність та особистий стиль життя.

Дисципліна «Основи психогігієни» покликана сформувати у студентів уявлення про предмет і методи психогігієни, їх значення для гармонійного особистісного та професійного розвитку; сприяти засвоєнню студентами знань щодо психології стресу, праці, відпочинку, спілкування, організації часу та простору; вікові особливості психогігієни; забезпечити умови застосування студентами вищезгаданих знань при плануванні власного стилю життя. Курс покликаний сформувати у студентів професійні знання і уміння у галузі створення сприятливих умов для гармонійного розвитку психіки людини; навчити використовувати індивідуальний, особистісно-орієнтований підхід у психологічній практиці.

Отож, я, Когутяк Надія Михайлівна, запрошую вас до вивчення цього курсу.

Надія Когутяк – доцент кафедри соціальної психології та психології розвитку, директор Науково-дослідного центру когнітивної психології та психотерапії Наукового парку “Прикарпатський університет”.

 

ІСТОРИЧНА І КУЛЬТУРНА ПСИХОЛОГІЯ

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

– розкриття основних теоретичних принципів та засад курсу „Історична та культурна психологія”;

– розгляд трансформацій історичних ментальностей різних епох з погляду різних наукових парадигм та наукових підходів;

– розкриття історіогенезу традиційних та модерних поведінкових моделей та аналіз їхнього поєднання в сучасному повсякденному житті;

– розгляд розвитку особистості в історико-еволюційному аспекті; вивчення досвіду збереження історичних пам’яток як складової культурного простору життєвого благополуччя особистості;

– розвиток історичного мислення та низки видів культурної компетентності особистості студента, яке опирається на знання та розуміння психологічних аспектів культурогенезу;

– вивчення потенціалів мультикультурності та діалогу культур в аспекті сформованості міжкультурної компетентності;

– розвиток здатності використовувати культурну та міжкультурну компетентність для підвищення рівня психологічної допомоги на тлі міграційних процесів,

– розвиток здатності застосовувати знання в ситуації акультурації.

В результаті вивчення дисципліни студент буде знати:

– знати та розрізняти основні наукові напрями, школи, основні категорії, принципи та етапи історичної психології та культурної психології;

– розрізняти історико-психологічні аспекти основних теорій психології ХХ століття (психоаналіз, біхевіоризм, інтеракціонізму, теорія поля, генетична психологія, психоісторія);

– характеризувати психолого-історичний напрям у вітчизняній психології  (історія та психологія ментальності, історія та психологія повсякденності);

– розрізняти та визначати психологічну своєрідність різних історичних періодів (особливості повсякденності, ментальності та персоногенезу в первісному суспільстві, в добу ранніх землеробських цивілізацій,  в добу античності, Середньовіччя та Ренесансу, нового часу);

– аналізувати трансформації історичних ментальностей різних епох та поведінкових моделей, їх синтезу в історичному процесі.

– знати історію становлення та основні школи та напрями культурної психології, крос-культурної та культурно-історичної психології;

– розуміти психологічну своєрідність різних культур;

– розрізняти методологію крос-культурного та психолого-культурного дослідження й розуміти логіку застосування методів культурно-історичного дослідження у контексті певної культури.

– знати прийоми крос-культурного синхронного психологічного аналізу поведінки.

В результаті вивчення дисципліни студент буде вміти:

–  застосовувати метод психолого-історичної реконструкції з огляду на джерельну базу, в аналізі трансформацій ментальності та стратегій поведінки особистості у контексті певної історичної епохи;

– створювати психобіографії на базі історико-біографічних даних про життя конкретних людей;

– визначити систему методів, методик та прийомів синхронного та діахронного дослідження феноменів психічної реальності.

– використовувати знання психолого-історичних закономірностей в дослідженні психології поколінь та проблем психологічного краєзнавства;

–враховувати особливості маніпулювання віджилими та штучно-модельованими практиками з метою впливу на масову свідомість засобами СМІ з врахуванням їхньої історичної генези.

– визначати систему методів, методик та прийомів дослідження стратегій, стилів міжкультурної комунікації та розвитку культурної комунікативної компетентності особистості;

– використовувати прийоми крос-культурного синхроного психологічного аналізу поведінки;

– використовувати знання культурно-психологічних особливостей персоногенезу ситуації  акультурації та різних видів міграцій.

 

КРЕАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Мета вивчення дисципліни – формування інноваційного мислення, оволодіння інструментарієм творчого підходу до вирішення інноваційних задач, набуття знань та навиків в області розвитку креативного середовища і створення креативної організації.

 

2 СЕМЕСТР

 ГРУПОВА ПСИХОТЕРАПІЯ

Основна мета курсу – формування компетентностей організації та  ведення психотерапевтичної групи.

Основні завдання курсу – формування розуміння основних положень групової психотерапії, сфери застосування групової психотерапії, специфіки організації та проведення психотерапевтичної групи; компетентності створення, проведення психотерапевтичної групи та аналізу групового психотерапевтичного процесу.

Навчання відбувається на основі поєднання засвоєння теоретичного матеріалу, отримання практичного досвіду участі у навчальній терапевтичній групі (будемо проводити терапевтичні групи на практичних заняттях) та звернення до досвіду практикуючих психологів (зустрічі з психологами, які є ведучими терапевтичних груп). Навчальний курс дозволить поглибити знання з психотерапії, удосконалити навики психологічної роботи з групами, побачити психотерапевтичний потенціал групи.

Під час вивчення дисципліни студент отримає:

знання про сфери застосування групової психотерапії, її обмеження, класифікацію груп;

вміння класифікувати напрями психотерапевтичних підходів групової психотерапії відповідно до вирішуваних проблем;

здатність відстежувати динамічні процеси та психотерапевтичні чинники психотерапевтичної групи, визначати стадії психотерапевтичної роботи, завдання та методи роботи на кожній стадії психотерапевтичної групи;

навики організації психотерапевтичної групи з урахуванням проблемної ситуації; підбір технік роботи групового психотерапевта.

самоаналіз власних компетентностей як групового психотерапевта та готовності до ведення психотерапевтичних груп;

особистісний досвід участі у психотерапевтичній групі;

вирішення етичних дилем з опорою на норми закону, етичні принципи та загальнолюдські цінності, ідентифікувати ступінь складності завдань діяльності та приймати рішення про перескерування, звернення за допомогою або підвищення кваліфікації.

 

МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У сучасному світі ефективним методом цілеспрямованого впливу на різні соціальні явища є проектний підхід. Актуальність його застосування полягає у тому, що управління проектами є універсальною концепцією, що може використовуватись для здійснення будь-яких проектів у галузях освіти, науки, психології, медицини та ін. В діяльності психолога управління проектами дає змогу сформувати більш гнучку організаційну структуру управління, що здатна своєчасно реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища; проектний підхід надає можливість здійснення інтегральної оцінки соціально-економічної корисності проекту; управління проектами веде до отримання «готового продукту» – кінцевого результату, за яким визначається ступінь задоволення потреб громадян та їх психологічного благополуччя, загалом.

В умовах зростаючої кількості соціальних проблем функція розвитку соціальної сфери не реалізується в тих кількісних і якісних параметрах, які забезпечують достатній рівень добробуту й безпеки людини. Тому проектноорієнтовне управління в діяльності психологів є тим напрямком роботи, що задовольнить умову стабільного соціального розвитку країни, територіальних громад та конкретних громадян.

Мета курсу: формування у студентів теоретичних уявлень та практичних навичок менеджменту проєктної діяльності психолога.

Які результати навчання студентів?

– Знання вітчизняного та зарубіжного досвіду менеджменту проектної діяльності психолога.

– Знання специфіки управління проектами у професійній діяльності психолога.

– Знання «секретів» успішних соціальних проектів у сфері психології.

– Знання особливостей роботи Проєктно-освітнього центру ПНУ «Агенти змін».

– Навички використовувати методи аналізу соціальних проблем в діяльності психолога.

– Навички формувати кількісні, якісні, короткострокові, довгострокові завдання проекту; визначати результати та заходи проекту; складати орієнтовний бюджет проекту.

– Навички оформлювати орієнтовну аплікаційну форму проектної заявки.

– Навички здійснювати пошук джерел фінансування та адаптовувати проектну заявку щодо вимог вітчизняних та міжнародних проектів.

 

ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ПСИХОЛОГА

Мета – сформувати розуміння застосування сучасних моделей ефективного вирішення психологічних проблем в організації

В результаті вивчення курсу студенти засвоять основні принципи застосування психолого-організаційних технологій, навчаться впроваджувати цифрові та інтерактивні техніки, опанують кейси технологій формування конкурентоздатної команди; саморозвитку персоналу організації; прийняття рішень; подолання комунікативних бар’єрів, синдрому емоційного вигорання та ін. Заняття проводяться з поєднанням менторської та інтерактивної форми з залученням професіоналів-практиків.

 

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ

Мета сформувати психологічні компетентності здійснення психологічного супроводу діяльності військовослужбовців.

Основні результати навчання:

  • оволодіння принципами психодіагностичної, психопрофілактичної, просвітницької роботи офіцера-психолога;
  • вміння впроваджувати психокорекційну і реабілітаційну роботу з різними категоріями населення;
  • вміння застосовувати інтерактивні форми роботи з особовим складом в мирний час та в умовах бойової готовності;
  • застосування форм і методів роботи з психотравмою;
  • ознайомлення з роботою військового психолога в надзвичайних ситуаціях;
  • інноваційно-педагогічна діяльність психолога у військовому підрозділі.

 

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Політика є важливою і престижною сферою для роботи психолога. Мета вивчення навчальної дисципліни «Психологічний супровід політичної діяльності» – ознайомлення студентів із психологічними особливостями політичних процесів та напрямами діяльності політичного психолога.

Магістри навчаться аналізувати психологічні особливості політичних процесів і явищ (таких, як: політичні вибори, політична комунікація, політичне лідерство, політичний тероризм, політичний конфлікт тощо), організовувати й проводити політико-психологічне вивчення особистості політичного діяча і складати його психологічний портрет, моделювати політичний імідж лідера і партії, оцінювати ефективність виборчих технологій, політичних комунікацій у суспільстві, прогнозувати динаміку суспільних настроїв, визначати психологічні чинники й наслідки політичних конфліктів,  а також діяльності політичних радикальних угруповань.

Сформовані відповідні компетентності дозволять магістрам психології виробити нове розуміння політики й політичних процесів, а також успішно здійснювати психологічний супровід суб’єктів політики. Психологія політики – це надзвичайно цікаво і завжди актуально!

 

УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ І ВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ

Метою вивчення навчальної дисципліни є оволодіння студентів технологіями управління конфліктами, організації і проведення переговорів як форми ділової комунікації і вирішення конфлікту.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти дізнаються про специфіку виникнення і розвитку конфліктів, напрями діяльності психолога щодо управління конфліктами, умови й технології проведення переговорного процесу, зокрема медіації. Магістри навчаться компетентно виконувати психологічну експертизу конфліктних ситуацій, прогнозувати їх розвиток, здійснювати профілактику конфліктів, психологічне посередництво (медіацію) в конфліктах, проводити переговорний процес, формувати безпечне середовище для взаємодії учасників конфлікту і переговорів, успішно розв’язувати конфлікти.

Відповідні компетентності є необхідними для професійної діяльності психолога (щоб надавати послуги в якості консультанта, менеджера по персоналу, незалежного експерта, посередника з позасудового вирішення конфліктів та організації переговорів (медіатора) та ін.). Крім того, отримані знання і сформовані вміння будуть корисними і в приватному житті кожної людини.

 

ПСИХОЛОГІЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ

Навчальна дисципліна присвячена висвітленню психологічних аспектів такої важливої управлінської функції, як прийняття рішень. Виходячи з цього, метою дисципліни є ознайомлення студентів із теоретичними основами проблеми прийняття рішень в організаціях та формування у них навичок здійснювати психологічний супровід цього процесу. Загалом навчальна дисципліна орієнтована на опанування студентами технології роботи організаційного психолога щодо оптимізації процесу прийняття рішень. Компоненти цієї технології забезпечать їх знаннями про сутність процесу прийняття рішень (види рішень, вимоги до них, психологічні чинники, які впливають на цей процес; моделі та етапи прийняття рішень тощо), методи діагностики особливостей прийняття рішень в організаціях, ділові та навчально-рольові ігри для підготовки менеджерів до ефективного прийняття управлінських рішень.

 

ІНТЕРВІЗІЯ ТА СУПЕРВІЗІЯ В АРТ-ТЕРАПІЇ

Метою вивчення дисципліни є формування професійних компетенцій в області теорії і практики інтервізії та супервізії в діяльності психолога, аналіз основних інтервізійних і супервізійних проблем в арт-терапії, особливості застосування арт-технік в роботі з різними категоріями населення.

Завдання:

– залучення до зарубіжного і вітчизняного досвіду в практиці інтервізії та супервізії;

– формування необхідних базових навичок проведення інтервізії та супервізії;

– вивчення основних теоретико-методологічних моделей, стилів, фокусів, форматів, факторів супервізії;

– аналіз основних інтервізійних та супервізійних проблем в арт-терапії, ускладнення в процесі арт-терапії;

– формування навичок та вивчення особливостей застосування арт-технік  в роботі з різними категоріями населення;

– засвоєння студентами супервізійних ролей і відносин, професійного розвитку супервізора;

– формування навичок створення арт-терапевтичного простору, логіки структури арт-терапевтичного кабінету, необхідних засобів для проведення арт-терапії.

 

ОР Магістр за освітньо-професійною програмою “Організаційна психологія”

Дисципліни вільного вибору студента (Блок 1)

Статистичний аналіз експериментальних даних (1 рік навчання 1 семестр)

Мета вивчення дисципліни полягає у виробленні у студентів здатності до абстрактного мислення, аналізу та синтезу на базі  опанування методами математичної обробки емпіричних даних; набутті знань про умови, можливості і обмеження застосування відповідних методів математичної статистики; розвитку навичок використання інформаційних і комунікаційних технологій; заохоченні до самоосвіти з метою опанування сучасними  знаннями в царині математичної статистики; розвитку здатності  до рефлексії та системного критичного мислення; виробленні уміння перевіряти на вірогідність математичні гіпотези; розвитку здатності генерувати нові ідеї та гіпотези та здатності діяти на основі етичних міркувань (мотивів); розвитку вміння інтегрувати знання з експериментальної психології з методами математико-статистичного аналізу.

Завдання: сформувати уявлення про предмет, структуру,  основні завдання та методи дисципліни «Статистичний аналіз експериментальних даних»; виробити розуміння особливостей вимірювання у психології; сформувати вміння коректно тлумачити дані, отримані у різних шкалах вимірювання; уміти перевіряти тип розподілу вибіркових характеристик; сформувати вміння правильного використання параметричних та непараметричних критеріїв перевірки статистичних гіпотез; уміти застосовувати дисперсійний аналіз і знаходити кореляційні, факторні та регресійні залежності між емпіричними величинами.

Якісні методи у психології (1 рік навчання 1 семестр)

Мета – формування компетентностей із застосування якісних методів дослідження з психології менеджменту.

Завдання – сформувати розуміння та здатності теоретичного та практичного характеру, які стосуються: розуміння якісних методів у психології; розуміння методологічних основ якісних методів у дослідженнях; розуміння видів якісних методів дослідження; здатності до вибору валідних якісних методів; здатності до застосування якісних методів у психологічних дослідженнях; здатності до обробки та аналізу результатів якісних методів у психологічних дослідженнях.

Командна робота в організації і стресменеджмент (1 рік навчання 1 семестр)

Метою викладання навчальної дисципліни «Командна робота в організації і стрес-менеджмент» є формування у студентів комплексу загальних компетентностей у сфері психологічного супроводу командоутворення й управління стресом в організації, заснованих на сучасних методах впливу для посилення ефективності використання і розвитку потенціалу працівників.

Завдання: здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; здатність генерувати нові ідеї (креативність); уміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми; здатність розробляти та управляти проектами; здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети.

Основи маркетингових досліджень (1 рік навчання 1 семестр)

Метою викладання навчальної дисципліни «Основи маркетингових досліджень» є формування у студентів комплексує викладення принципів, завдань та функцій маркетингу, способів реалізації його основних політик -товарної, цінової, комунікацій і розподілу, а також відпрацювання практичних навичок вирішення маркетингових завдань і прищеплення вміння творчого пошуку напрямків і резервів удосконалення маркетингової діяльності підприємств.

Результатами вивчення дисципліни є наступні: засвоєння вмінь самостійно здійснювати комплексний аналіз та оцінку маркетингового середовища організації; вміння обирати найефективніші методики відповідно до цілей, завдань, предмету та об’єктів маркетингових досліджень; здійснювати сегментацію ринку та обирати стратегію охоплення цільових сегментів ринку; обґрунтовувати стратегію позиціонування психологічних послуг в сегменті; аналізувати та оцінювати потребу оновлення товарного асортименту та пропонувати необхідні маркетингові стратегії підтримки товару на окремих етапах життєвого циклу; обґрунтовувати вибір каналу розподілу; формувати інструментарій маркетингових комунікацій підприємства; розрахунок ефективності комунікацій з контактною аудиторією; набуття практичних навичок їх використання в процесі просування товарів та удосконалення системи товаропросування.

Дисципліни вільного вибору студента (Блок 2)

Гендерна психологія (1 рік навчання 1 семестр)

Навчальна дисципліна присвячена розгляду питань про гендер як соціокультурний конструкт, який пояснює психологічні чинники існування відмінностей у поглядах на поведінку чоловіків і жінок, притаманні кожній статі риси, неформальні приписи щодо сфер, способів, стилів самореалізації чоловіка та жінки тощо. Знання з гендерної психології допоможуть в осмисленні таких актуалізованих сучасністю проблем, як гендерна дискримінація, гендерні стереотипи, гендерно-рольові конфлікти, гендерні інверсії, трансгендерність, гендерне насильство і т.д. Вони також стануть основою в індивідуальному чи груповому консультуванні осіб з питань побудови сімейних стосунків, виховання дітей, формування гендерної ідентичності, вирішення гендерних проблем в різних соціальних сферах.

Психологія в організації (1 рік навчання 1 семестр)

Мета вивчення дисципліни полягає у виробленні у студентів здатності до абстрактного мислення, аналізу та синтезу на базі  опанування основ психології людини та її поведінки в організації; набутті знань про умови, можливості і обмеження застосування відповідних методів вивчення особистості, її психічних станів, процесів та властивостей з використанням можливостей інформаційно-комунікативних технологій; заохоченні до самоосвіти з метою опанування сучасними  знаннями в царині психології; розвитку здатності  до рефлексії та системного критичного мислення; виробленні уміння творчо мислити і знаходити нестандартні рішення в проблемних і критичних ситуаціях; розвитку здатності генерувати нові ідеї та гіпотези та здатності діяти на основі етичних міркувань (мотивів); розвитку вміння інтегрувати знання з основ психології з психологією ділового спілкування та організаційною культурою фахівця.

Завдання вивчення дисципліни полягає у виробленні у студентів здатностей: розуміти і класифікувати різноманітні психічні феномени; порівнювати і виокремлювати специфічні ознаки і критерії розрізнення психічних явищ та форми їх прояву в діловому спілкуванні; орієнтуватися в основних нормах психічного здоров’я та діагностувати найпоширеніші вади розвитку; коригувати власний психоемоційний стан та розробляти програму саморозвитку і самовиховання; обирати адекватні стратегії розв’язання проблем і подолання критичних ситуацій у повсякденному функціонуванні.

Психологія прийняття рішень в організації (1 рік навчання 2 семестр)

Навчальна дисципліна присвячена висвітленню психологічних аспектів такої важливої управлінської функції, як прийняття рішень. Виходячи з цього, метою дисципліни є ознайомлення студентів із теоретичними основами проблеми прийняття рішень в організаціях та формування у них навичок здійснювати психологічний супровід цього процесу. Загалом навчальна дисципліна орієнтована на опанування студентами технології роботи організаційного психолога щодо оптимізації процесу прийняття рішень. Компоненти цієї технології забезпечать їх знаннями про сутність процесу прийняття рішень (види рішень, вимоги до них, психологічні чинники, які впливають на цей процес; моделі та етапи прийняття рішень тощо), методи діагностики особливостей прийняття рішень в організаціях, ділові та навчально-рольові ігри для підготовки менеджерів до ефективного прийняття управлінських рішень.

Психологія реклами (1 рік навчання 2 семестр)

Мета навчальної дисципліни «Психологія реклами»: розкрити психологічні аспекти створення та функціонування реклами, її вплив на свідомість та поведінку споживачів; навчання студентів розв’язуванню типової задачі діяльності, наведеної в ОКХ.

Основні завдання вивчення дисципліни «Психологія реклами» полягають у наступному: ознайомлення студентів з основними положеннями та проблемами психології реклами на сучасному етапі розвитку науки та рекламної практики; висвітлити найбільш вагомі результати теоретичних та експериментальних досліджень психологічних аспектів реклами; сформувати у студентів розуміння ролі психічних процесів у формуванні рекламних образів; оволодіння студентів психотехнологіями створення та психологічного аналізу реклами.

Психологія управління корпоративними комунікаціями (1 рік навчання 2 семестр)

Курс “Психологія управління корпоративними комунікаціями” покликаний розкрити основні принципи, методи, технології управління корпоративними комунікаціями, формування компетентностей створення та просування іміджу компанії та корпоративного бренду, розробки програми корпоративного іміджування, визначення цільових аудиторій, розробки корпоративного стилю, управління кризовими комунікаціями.

Управління конфліктами і ведення переговорів в організації (1 рік навчання 2 семестр)

Метою вивчення навчальної дисципліни є оволодіння студентів технологіями управління конфліктами в організаціях і проведення переговорів.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти здобувають знання про специфіку виникнення і закономірності розвитку конфліктів в організаціях, напрями діяльності психолога щодо управління конфліктами в організаціях та проведення переговорного процесу як форми ділової комунікації.

Формуються такі вміння: виконувати психологічну експертизу конфліктних ситуацій і прогнозувати їх розвиток; проводити профілактику, попередження і розв’язання різних видів конфліктів в організаціях; здійснювати психологічне посередництво в конфліктах з опорою на норми закону й етичні принципи діяльності посередника; організовувати переговорний процес, узгоджувати цілі й інтереси учасників переговорів, визначати особливості конструктивного й деструктивного психологічного впливу учасників переговорного процесу один на одного.

Терапія творчим самовираженням депресивних станів особистості (2 рік навчання 3 семестр)

Мета навчальної дисципліни: дати систему знань, що базується на знанні психологічної суті впливу засобів творчого самовираження (як клінічної терапії духовною культурою) на подолання депресивних станів особистості.

Завдання навчального курсу: дати основи знань з базових наукових підходів до проблем терапії творчим самовираженням, що окреслені інтегративно-особистісним підходом методологічного постулювання, зокрема синтезом складових концепцій: емоційно-стресова психотерапія (В.Рожнов, М.Бурно); арттерапія, психодинамічна АРТ; гуманістична АРТ; синтетична психотерапія В.Кречмера; позитивна психотерапія Н. Пезешкяна; еклектична тощо; а також ознайомити з психотехнічним інструментарієм, методами організації та проведення психологічної роботи (за вищезгаданим напрямом) із клієнтами із межовими станами, «дефензивними пацієнтами»

Управління кар’єрою і консультування (2 рік навчання 3 семестр)

Мета курсу – сформувати у студентів професійні компетентності кар’єрного консультування особистості

Основні цілі: сформувати розуміння теоретичних основ поняття кар’єри, теорій, чинників, етапів її розвитку у контексті життя особистості; ознайомити студента з етапами, технологіями та техніками кар’єрного консультування.

Психологія особистості в організаціях (2 рік навчання 3 семестр)

Мета вивчення навчальної дисципліни: формування у майбутніх магістрів психології системних знань фундаментальних теорій, концепцій, методологічних принципів, методів, категорій, понять, термінів психології особистості; закладення основ умінь і навичок компетентно використовувати ці знання в навчальній, науково-дослідній і практичній професійній діяльності.

Завдання вивчення навчальної дисципліни: вивчення істотних властивостей психіки особистості з позицій системного підходу в психології; оволодіння навичками функціонально-системно-суб’єктного осмислення і трактування психічних феноменів, наукових та навчально-методичних праць з психології особистості та персонології; ознайомлення з основними методами психологічних досліджень особистості та методологічною парадигмою гуманістичного напряму в персонології.

Технології індивідуального консультування в сім’ї (2 рік навчання 3 семестр)

Мета: дати   студентам   базові   теоретичні   й   практичні   знання   з   курсу «Технології індивідуального консультування в сім’ї», сформувати вміння і навички консультативної роботи з сім’єю, підготувати кваліфікованих фахівців у галузі сімейного консультування».

Завдання: “спрямовувати студентів на досягнення розвивальної, корекційної, профілактичної та адаптивної мети у роботі з клієнтами. Розвивальна мета пов’язана зі зростанням ресурсів сім’ї в сфері самоорганізації й саморозвитку, відповідно – до зростання компетентності членів сім’ї у вирішенні нормативних і ненормативних криз. Корекційна мета передбачає оптимізацію рольової структури сім’ї, підвищення рівня згуртованості її членів, покращання міжособистісної комунікації. Профілактична мета пов’язана зі зростанням фрустраційної толерантності сім’ї, а адаптивна – з успішним вирішенням конфліктів, криз та інших проблем.