Вимоги до написання бакалаврської роботи

ВИМОГИ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО НАПИСАННЯ І ЗАХИСТУ БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ 

У процесі підготовки бакалаврської роботи умовно можна виокремити наступні етапи:

• вибір теми дослідження;
• визначення мети і завдання;
• визначення об’єкта і предмета дослідження;
• аналіз науково-методичної літератури;
• вибір методів дослідження;
• проведення психологічного дослідження;
• математично-статистична обробка результатів дослідження;
• формулювання висновків і практичних рекомендацій;
• оформлення роботи;
• публічний захист роботи.

Етапи виконання даної роботи.

Вибір теми бакалаврської роботи — один із скла­дних та відповідальних завдань. Від правильності вирішення даного завдання в значній мірі залежить успіх виконуваної роботи. На вибір теми дослідження впливають актуальність даної проблематики, відносна наукова новизна, практична значимість та власні наукові інтереси студента.

Ознаками актуальності теми можуть бути: загальний інтерес до проблеми зі сторони суспільства та вчених; потреба виробництва (школи, ВНЗ і підприємства та ін.) в практичних результатах наукової роботи; виконання роботи як складової комплексної держбюджетної, госпдоговірної або кафедральної тематики. Для бакалаврських робіт достатнє висвітлення даного питання в межах однієї сторінки.

Хоча в бакалаврських роботах одержати відносно нові результати важко, проте вирішен­ня нових положень (завдань) бажано ставити в подібних роботах.

В бакалаврській роботі більш актуальним є питання практичної значимості роботи в зв’язку з тим, що вони в основному повинні носити емпіричний характер. Хоча можливим є і теоре­тичне узагальнення в роботі, а звідси визначення теоретичної значимості роботи.

Вибір теми повинен бути результатом власних роздумів та ідей, що можуть виникати в процесі навчання та читання психологічної літератури. Тільки в цьому випадку можна чекати, що виконання роботи зіграє важ­ливу роль у професійному становленні студента.

Бакалаврська робота може бути логічним продовженням курсової роботи (або наукової студентської роботи), а дипломна робота — продовженням бакалаврської роботи. В останньому випадку можуть бути поставлені додаткові завдання, збільшена кількість діагностичних методик, збільшений контингент досліджу­ваних (розширені вікові межі досліджуваних або в дослідженнях можуть брати участь люди іншої статі, чи професійної спрямо­ваності).

Тематика бакалаврських робіт формує­ться викладачем на кафедрі. Студент може окреслити коло власних наукових інтересів, згідно яких може бути сформована тема дослідження. У встановлені строки студент обирає тему і затвер­джує її на кафедрі (факультеті або інституті).

Визначення мети і завдання дослідження

Виходячи з теми бакалаврської роботи форму­люють мету і завдання. Мета формулюється коротко і точно, висло­влюючи те основне, що хоче зробити автор, який результат він має одержати. Загальна мета повинна бути чітко сформульована і зрозуміла студенту. Вона може бути деталізована шляхом виділення декількох завдань.

Таких завдань як правило може бути 2-3. Більшу кі­лькість завдань в межах виконання бакалаврської роботи виконати практично не можливо. Завдання, пов’язане з вивченням стану питання в роботі не ставиться. Ставляться завдання щодо емпіричного вивчен­ня питання, обгрунтування практичних рекомендацій, які визнача­ються результатами даної роботи тощо. Завдання слід формулювати чітко і лаконічно. Послідовність їх визначає послідовність викладу основного змісту наукової роботи. Як правило, кожне завдання фор­мулюється у вигляді доручення: наприклад, «Вивчити…», «Розроби­ти..,», «Виявити…», «Встановити…», «Обгрунтувати…» і т. п.

Студент повинен розуміти зв’язок між метою та завданнями. Наприклад, тема бакалаврської роботи – “Психологічні бар’єри спілкування у структурі взаємин “вчитель -учень””.

Мета – дослідити психологічну характеристику бар’єрів спілкування у структурі взаємин “вчитель – учень”.

Завдання: а)виокремити джерела і види психологічних бар’єрів спілкування між учителями й учнями; б) визначити роль особистісних властивостей учителів та учнів у виникненні психологічних бар’єрів; в)накреслити шляхи оптимізації міжособистісного спілкування на рівні “учитель учень”.

Визначення об’єкта та предмета дослідження

Об’єкт — це процес або явище, що породжують проблемну ситуа­цію і обрані для вивчення. Проте об’єкт дослідження слід формулювати не досить широко, а так, щоб можна було прослідкувати явища об’єк­тивної реальності.

Предмет— це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і пред­мет дослідження як категорії наукового процесу співставляються між собою як загальне і часткове. Саме предмет дослідження визна­чає тему бакалаврської чи дипломної роботи, що виноситься на ти­тульний аркуш як заголовок. Інколи помилково трактують предмет дослідження як вибірку людей, які беруть участь у дослідженнях. Наприклад, відповідно до теми “Психологічні бар’єри спілкування у структурі взаємин “вчитель -учень”

Об’єкт дослідження: психологічні бар’єри спілкування.

Предмет дослідження: психологічні бар’єри спілкування у структурі взаємин “вчитель – учень.

Складання індивідуального плану підготовки бакалаврської роботи. Своєчасно і з успіхом дозволяє виконувати бакалаврську роботу індивідуальний план підготовки, який кожний студент розробляє разом із науковим керівником. План допомагає встановити логічну послідовність та строки виконання окремих ета­пів наукової роботи. Наведемо орієнтовний зміст індивідуального плану.

Аналіз науково-методичної літератури

Даний розділ роботи передбачає бібліографічний пошук, фікса­цію та обробку одержаної інформації.

Бібліографічний пошук може здійснюватись шляхом перегляду як спеціальних бібліографічних видань, так і первинних наукових документів (статей, монографій, навчальних посібників, підручни­ків).

Фіксація та обробка бібліографічної інформації

Знайдену бібліографічну інформацію можна фіксувати за до­помогою картотеки та робочого списку літературних джерел. В пер­шому випадку кожне джерело записується на окремій картці. Карто­тека ведеться за предметним принципом, тобто за розділами дослі­джуваної теми. Якщо знайдене літературне джерело відноситься до декількох розділів теми дослідження, робиться декілька копій карток і кожна розміщується у відповідній рубриці. Разом із предметною картотекою доцільно паралельно вести картотеку за алфавітом. Це дозволяє знайти літературне джерело за прізвищем автора. На карт­ках разом з точним описом літературного джерела робиться анота­ція його змісту.

Інший спосіб фіксації бібліографічної інформації — це робочий список літератури за темою дослідження. Цей спосіб найбільш вда­лий з точки зору написання огляду літератури. Робочий список до­цільно вести за видами джерел: і) монографії, підручники; 2) статті; 3) автореферати дисертацій та дисертації.

Головне при читанні наукової літератури — це пошук в книгах і статтях потрібної інформації за досліджуваною темою, а не ви­вчення змісту літературного джерела. Студенту потрібно пам’ятати, що він вивчає книгу (або статтю) не для здачі іспиту, а для написан­ня наукової роботи. Аналіз літератури не має на меті визначення не вирішених та дискусійних питань, а спрямований на критичне об­мірковування теми.

Вимоги до змісту та оформлення бакалаврських робіт

Структура і зміст робіт.

Логіка викладу наукового матеріалу в кваліфікаційних і дипломних роботах передбачає таку послідовність частин і розділів:

• титульна сторінка;
• зміст роботи;
• вступ;
• Розділ 1 (огляд літератури);

1.1.

1.2.

1.3.

• Висновок до І розділу;
• Розділ ІІ (переважно опис та результати емпіричного дослідження)

• 2.1. (методи і організація дослідження);
• 2.2. та 2.3. (результати дослідження та їх обговорення, практичні рекомендації);

• Висновок до ІІ розділу;
• Висновки;
• Список використаних джерел;
• Додатки (якщо є).

Робота починається з титульної сторінки, на якій вказується Міністерство, до якого відноситься ВНЗ, назва вищого навчального закладу, факультету і кафедри, на яких виконувалась робота, прізви­ще, ім’я, по батькові студента (повністю), назва, і вид роботи (квалі­фікаційна або дипломна), дані про наукового керівника, місто і рік виконання роботи (зразок додається).

Зміст — перелік всіх без винятку заголовків роботи з вказівкою
сторінок. Слід його розмістити на початку роботи (зразу за титу­льною сторінкою). Заголовки повинні бути написані так, щоб за їх
розташуванням можна було б зробити судження про їх співвідно­шення між собою за значимістю (розділи, підрозділи, пункти і т, п.).

повинна бути зроблена коротка характеристика сучас­ного стану наукової проблеми, якій присвячена робота. Послідов­ність викладу матеріалу тут така:

• актуальність теми (шляхом критичного аналізу та порівняння з існуючими дослідженнями в даній галузі обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки. Вказують прізвища дослідників, які уже працювали у даному напрямі. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченням и висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання);

• мета дослідження,
• завдання дослідження;
•  об’єкт дослідження;
• предмет дослідження;
• методи дослідження (методи лише перераховуються);
• структура роботи – кількість розділів, загальний обсяг роботи, кількість використаних джерел, кількість таблиць та рисунків (якщо є). Загальний обсяг бакалаврської роботи 50 – 60 сторінок.

Обсяг вступу обмежується 2-3 сторінками.

В першому розділі студент характеризує основні наукові думки за своєю проблемою. Стисло аналізуються і співставляються думки різних авторів, дається особиста інтерпрета­ція даним фактам. Доречно студенту напрацювати схеми, рисунки, в яких відображено основні тенденції проаналізованого матеріалу. В огляді цифрами (наприклад, [5; 7]) робляться зноски на використані літературні джерела. Розділ включає в середньому три параграфи. Кожен параграф слід закінчити коротким резюме стосовно проведення досліджень з даної те­ми. В кінці розділу пишуться висновки до нього (наприклад, Висновок до розділу І). Загальний обсяг теоретичного розділу складає 20 –30% від усього обсягу роботи (не враховуючи змісту, літературного переліку, додатків). Іноді теоретичний аналіз проблеми може включати 2 розділи.

Найчастіше розділ ІІ бакалаврської роботи висвітлює результати емпіричного дослідження. У такому випадку розділ ІІ включає:

1.Програма дослідження.

• методи, які використовувались в емпіричному дослі­дженні. При використанні відомих методів необхідно давати зноски на авторів. При розробці авторських анкет бажано дава­ти їх детальний опис;
• в кінці опису методик надається інформація про математичні методи статистики, що використовувались в роботі;
• де (на якій базі), коли і скільки часу проводилось дослідження;
• який контингент обрано для проведення дослідження (кіль­кість, стать, вік і т.ін.);

умови проведення емпіричного дослідження чи формуючого експерименту (у разі його проведення):

2. Результати дослідження та їх обго­ворення. Складають дані, що одержані в результаті проведення емпіричного дослідження. Автор наводить статистичні показники, одержані в результаті обробки отриманих результатів дослідження, формує зведені таблиці, ілюструє результати рисунками. Студент повинен дати оцінку пов­ноти вирішення поставлених завдань, оцінку одержаних результатів (характеристик, параметрів), порівняти їх з аналогічними результа­тами, одержаними іншими авторами. В кінці розділу потрібно зро­бити проміжні висновки у вигляді резюме. Це дозволяє спростити формулювання загальних висновків у роботі.
3. Практичні рекомендації дають змогу уявити сферу практич­ного застосування одержаних в роботі результатів. Якщо результати роботи вже впроваджені з практику, доцільно оформити акт впрова­дження. Практичні рекомендації (шляхи оптимізації) можуть розглядатись окремим розділом.
4. Висновок до ІІ розділу відображає основні результати проведеного емпіричного дослідження, виявлені закономірності та тенденції.

Загальні висновки дають змогу підвести підсумок виконаної роботи. Потрібно співставити висновки із завданнями роботи і спі­вставити повноту їх вирішення. При їх формулюванні потрібно виконувати таке правило: кожний висновок присвячено певному аспекту теми; всі вони розміщуються в певній логічній послідовності (відповідно до послідовності поставлених завдань). Висновки слід розглядати як відповіді на поставленні завдання.

У списку використаних джерел дається перелік використа­ної літератури в алфавітному порядку з повним бібліографічним описом джерел і нумерацією їх по порядку. При цьому до нього включають тільки ті літературні джерела, на які були зроблені зноски в тексті. Спочатку описується література на українській і російській мові, а потім на іноземних мовах. Кількість використа­них літературних джерел в межах 50-60 для бакалаврської роботи.

Бібліографічний опис джерел складається відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (див. зразок оформлення списку використаних джерел).

У додатки необхідно включати допоміжний матеріал, необхід­ний для повноти сприймання роботи;

• первинні результати вимірювань;
• анкети опитування (психологічні опитувальники);
• ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки виступають продовженням бакалаврської роботи як окрема її складова. Додатки виносяться після списку використаних джерел з нової сторінки. Зверху ставиться заголовок ДОДАТКИ. Кожен додаток починається із нової сторінки і має свій заголовок. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т. д. Один додаток позначається як додаток А і т.д.

У основному тексі бакалаврської роботи слід здійснювати посилання на додатки (якщо вони є). Наприклад, див. додаток А; результати даної методики відображено у додатку В.

Додатки повинні мати спільну з рештою тексту наскрізну нумерацію сторінок.

Вимоги до оформлення роботи

Робота оформляється за допомогою комп’ютера. Роздруковується матеріал на одній стороні стандартного аркуша паперу А4 (210 х 297 мм) з дотриманням таких розмірів полів: верхнього і ниж­нього — по 30 мм, лівого — 30 мм, правого — 10 мм. Кількість рядків на сторінці не більше 30. В кожному рядку повинно бути 60-65 знаків, враховуючи інтервали між словами, інтервал між рядками 1,5, шрифт — 14, Times New Roman. Номера сторінок указуються справа верхньої частини сторінки без крапок і літерних знаків. Першою сторінкою вважається титульний лист (на ньому цифра 1 не ставиться). Цифра 2 простав­ляється на сторінці зі змістом.

Кожний розділ починається з нової сторінки. Це ж правило від­носиться і до інших структурних частин роботи: змісту, вступу, ви­сновків, списку літературних джерел, додатків. Заголовки робляться в центрі і зверху та знизу відокремлюються від основного тексту одним інтервалом. Крапки в кінці заголовків і підзаголовків не ставляться і переноси в них не рекомендуються. Розділи повинні мати порядкові номери, позначені римськими цифрами, а підрозділи — арабськими. Нумерація останніх складається із номера розділу і но­мера підрозділу у даному розділі, відокремленого від номера розді­лу крапкою. Заголовки розділів не повинні бути останнім рядком на сторінці.

Текст роботи повинен бути поділений на абзаци, які виділяють відносно відокремлені за змістом частини. Кожний абзац починаєть­ся з нового («червоного») рядка, починаючи з шостого знака.

У всьому рукописі слід уникати довгих речень, частого вживан­ня однакових слів, словосполучень і зворотів. Не слід двічі викорис­товувати поняття в одній фразі, розташовувати слова одного кореня близько (навантаження — вантаж, школа — школяр), схожі за зву­чанням або такі, що зливаються у вимові.

Оформлення таблиць та рисунків. Кожна таблиця чи рисунок має мати свій номер та назву. Для таблиць: у верхньому правому куті пишеться слово Таблиця1.2. Знизу пишеться назва таблиці. Наприклад,

Таблиця 2.3.

Аналіз типів кар’єрних орієнтацій сучасних спеціалістів

№п/п	Типи кар’єрних орієнтацій
		Чоловіки,%	Жінки,%	Разом,%

Номер таблиці – це номер розділу, у якому вона використана та номер її по-порядку (так, таблиця 1.2. означає, що це є 2 по-порядку таблиця розділу І). Нумерація рисунків відбувається аналогічно. Слід пам’ятати, що рисунок та таблиця – це різні зображення, тому при нумерації вони розглядаються окремо. Тобто, може бути у тексті таблиця 1.2. і рисунок 1.2. Наприклад,

Рис. 1.2. Аналіз мотивів досягнення кар’єри сучасних фахівців.

У тексті таблиця чи рисунок подається після посилання на них. Наприклад, як видно з таблиці 2.3….(після даного абзацу слід помістити таблицю).

Не прийнято вживати слова «я», «мною»: «проведений мною експеримент», а слід писати «проведений нами експеримент».

При вживанні спеціальних термінів дотримуються таких правил:

1. Одноманітність у всій роботі; не можна одним терміном нази­вати різні поняття і, навпаки, однакові поняття різними термі­нами.

1. Нові терміни, які вводяться авторами слід докладно пояснювати.
2. Вживати іноземні слова та терміни у випадках, коли:

а) вони є міжнародними, загальноприйнятими;

б) без них не обійтись при викладенні наукових фактів;

в) необхідно ознайомити читачів з новими термінами, які зу­стрічаються у зарубіжній літературі;

г) це скорочує кількість слів.
Деякі допустимі скорочення:

1. Допускається скорочення слів «і т. ін.», «і т. п.», «та ін.».
2. Не можна скорочувати слова: «так як», «так званий», «таким чином», «так що», «замість», «наприклад», «біля», «формула», «рівняння», «вправа» і т. п.
3. Не прийнято робити скорочення шляхом довільного злиття слів чи термінів (наприклад: спеціальна вправа — спецвправа).
4. Умовні скорочення наукових термінів повинні бути однакови­ми по всій роботі.
5. Незагальноприйняті скорочення слід пояснити при першому за­стосуванні в тексті або в окремому переліку умовних скорочень і позначень.

7. Посилання на інші сторінки рукопису (глави, розділи та ін.), а також на таблиці та малюнки з вказівкою їх порядкового номе­ра даються із скороченнями (наприклад: «див. стор. 57», «див. розд. 4», «Табл. 2.1», «рис. 1.2 і 2.1»). Якщо порядкові номери не вказуються, то всі слова у тексті пишуть без скорочень.

Скорочення «див.» вживається у тих випадках, коли у тексті посилаються на самостійний розділ рукопису, на віддалені від місця згадування таблицю, рисунок.

Зв’язок списку літератури з текстом здійснюється за допомогою зносок, для нумерації яких використовуються арабські цифри. На­приклад, якщо автор робить зноску на роботу, представлену в спис­ку використаних літературних джерел під номером 10, то ця цифра повинна стояти в тексті роботи, та взята у квадратні дужки («Л. Ф. Бурлачук [10] стверджує…» або «Дослідженнями останніх років встановлена ефективність сучасних інформаційних технологій при підготовці спеціалістів-психологів [21; 35; 40]»). Якщо вказується посилання на джерело та номер сторінки, то це слід позначити у квадратних дужках через кому. Наприклад, [10, 35] означає 35 сторінка 10-го джерела із списку використаних джерел. Перелік через «;» означає звернення до кількох джерел із списку.

Бібліографічний опис науково-методичної літератури

До списку літератури входять різні джерела, опис яких має свою специфіку. При його складанні слід керуватись такими пра­вилами:

1. У список літератури вносяться роботи всіх згаданих авторів — вітчизняних та зарубіжних. Автори, матеріали яких не згадува­лись у рукопису (дипломної або кваліфікаційної) роботи, в спи­сок літератури не включається.

2. У список не включаються:

а) рукописний матеріал;

б) повідомлення на наукових форумах, якщо немає опубліко­ваних матеріалів;

г) роботи, які перебувають у друку.

3. Список складається у строго алфавітному порядку.
4. Нумерація наскрізна по всьому списку арабськими цифрами.

5.Роботи одного автора перелічуються в хронологічному порядку кожного разу з абзацу і з повторенням прізвища («він же» — не допускається).

6. Якщо наводяться роботи автора із співавторами, то спочатку вказуються роботи автора, потім його роботи з одним, двома, трьома співавторами і більше.

7. Бібліографічний опис складається мовою оригіналу.

Підготовка до захисту і захист бакалаврської роботи

На завершальному етапі підготовки кваліфікаційної роботи оформляється попередній варіант. Цей варіант роботи обов’я­зково повинен бути набрано на комп’ютері. Це дасть можливість кра­ще сприймати роботу науковому керівнику і вносити зміни до тексту. Остаточний варіант здається на кафедру за місяць до захисту на засіданні Державної екзаменаційної комісії. За цей час робота розглядається рецензентом. Для бакалаврської роботи рекомендовано одного внутрішнього рецензента, яким може бути викладач з іншої психологічної кафедри нашого факультету. Студент, одержавши роботу після рецензування, виправляє вказані недоліки й готується до захисту.

Захист роботи відбувається на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Вступне слово надається студентові, який у своєму виступі (до 10 хв.)повинен висвітлити наступні моменти:

• що спонукало вибрати саме цю тему;
• яка мета і завдання дослідження;
• які методи використовувалися для розв’язання поставлених завдань;
• які основні досягнення у даній темі отримав студент, який його науково-практичний внесок у розробку досліджуваного питання;
• висновки і результати дослідження;
• особистий внесок автора у розв’язання поставлених проблем.

Свій виступ студент починає із звернення до головуючого, членів ко­місії та присутніх. Наприклад: «Шановний голово Державної екзаменацій­ної комісії! Шановні члени комісії та присутні!» Далі будувати свій виступ відповідно до підготовленої доповіді. Вільна форма викладу матеріалу не тільки демонструє знання проблеми студентом, а і допомагає утримувати увагу аудиторії.

В процесі захисту випускник про себе говорить в множині — «ми», маючи на увазі себе і свого наукового керівника. Говорячи «наше» замість «моє» підкреслює, що говорить уособлюючи групу спеціалістів (колектив кафедри).

Разом із текстом виступу доречно підготувати ілюстративний матеріал (таблиці, схеми, слайди, мультимедіа), наочні матеріали повинні відповідати структурі доповіді і полегшити виклад тексту.

Студенту задаються запитання, на які він повинен відповісти, а потім науковий керівник дає коротку характеристику роботи.

Комісія за результатом захисту виставляє остаточну оцінку. При оцінюванні враховується:

• рівень опанування основними проблемами теми, володіння соціально-психологічними категоріями і термінологією;
• обґрунтування актуальності проблеми, формування мети та завдань дослідження;
• відображення у змісті основних проблемних моментів;
• використання достатньої кількості теоретичних джерел, їх аналіз та цитування;
• вибір і дієвість використаних методів дослідження для викорис­тання поставлених завдань;
• обґрунтованість і новизна одержаних даних;
• практична значимість одержаних результатів;
• якість оформлення випускної роботи та ілюстративного матері­алу до захисту;
• якість доповіді та вміння відстоювати та обґрунтовувати свою позицію;
• ступінь самостійності автора в розробці проблеми.
• вміння робити відповідні висновки та узагальнення.

За виконання та захист бакалаврської роботи студент отримує 100 балів.

Оформлення бакалаврської роботи					Захист роботи			Сума
Вступ	Висвітлення результатів теоретич- ного та емпірич-ного (якщо є) дос-лідження	Висновки	Підбір та оформле-ння літера-тури	Разом	Виступ студента	Рецен- зія	Разом
5	35	5	5	50	40	10	50	100

Зразки оформлення бібліографічного опису джерел

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Книги: Один автор	1. Анохіна Т. О. Семантизація категорії мовчання в англомовномухудожньому дискурсі : монографія. Вінниця, 2008. 160с. 2. Дахно І. І. Історія держави і права : навч. посібн. Київ : Центр навч. л-ри, 2006. 408 с.
Два і більше авторів	1. Голубовська І. О., Корольов І. Р. Актуальні проблеми сучасноїлінгвістики : курс лекцій. Київ, 2011. 223 с. 2. Бірюков І. А., Заіка Ю. О., Співак В. М. Цивільне право України. Заг. частини : навч. посібн. для студ. спец. вузів. Київ, 2005. 304 с. 3. Аномалії в цивільному праві України : навч. практ. посібн. /Р. А. Майданик та ін. ; відп. ред. Р. А. Майданик. 2-ге вид. переробл. та допов. Київ : Юстініан, 2010. 1008 с.
Без автора: редактор	Спортивная медицина: практические рекомендации / ред.Р. Джексон. Київ : Олимпийская литература, 2003. 384 с.
укладач	Літературознавча енциклопедія : у 2 т. Т. 2 : М-Я / авт.-уклад.Ю. Ковалів. Київ. 2007. 624 с.
переклад	Бэнтли Э. Жизнь драмы / перевод с англ. В. Воронина; предисл.И. Минакова. Москва. : Айрис-пресс, 2004. 416 с.
Багатотомний документ: загалом	Теорія і методика фізичного виховання : в 2 т. / ред.Т. Ю. Круцевич ; пер. з рос. Л. К. Кожевнікової. Київ, 2008. Т. 1 : Загальні основи теорії і методики фізичного виховання. 392 с. ; Т. 2 : Методика фізичного виховання різних груп населення. 368 с.
окремий том	Франко І. Із секретів поетичної творчості // Франко І. Зібраннятворів : у 50-ти т. / АН УРСР. Ін-т л-ри ; редкол. : Є. Кирилюк (голов. ред. ) та ін. Київ : Наук. думка, 1976–1986. Т. 31 : Літературно-критичні праці (1897–1899) / уклад. Ф. Лось. 1981. 596 с.
Матеріали конференцій	Чернілевська О. І. Поняття і ознаки множинності осіб узобов’язанні. Сучасний стан та перспективи подальшого розвитку правової системи України : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 14–15 вересня 2012 р.). Харків, 2012. С. 65–66.
Документи, що продовжуються	Бурбело В. Б. Сучасні концепції дискурсу та лінгвопрагматичнізасади дискурсології. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. 2002. Вип. 32–33. С. 79–86.
Інші видання: законодавчі та нормативні документи	1.Закон України про рекламу (за станом на 25 січня 2000 р.) //Верховна Рада України. Київ : Парламентське видавництво, 2000. 20 с. 2.Цивільний кодекс України : Кодекс України від 16.01.2003 р. № 435–IV. Дата оновлення : 19.07.2017. URL : http://zakon2.rada/gov.ua/laws/show/435-15 (дата звернення : 20.08.2017 р.).
правила	Правила пожежної безпеки в Україні. Затв. Мін-вом внутріш. справУкраїни 30.12.2014. Чинний від 10.04.2015. Київ : Техніка, 2003. 157 с.
Стандарти: збірник стандартів	Правила учета электрической энергии : сб. основных норматив.- техн. док., действующих в обл. учета электроэнергии. Москва, 2002. 306 с.
Окремий стандарт	ДСТУ 3017-2015. Видання. Основні види. Терміни та визначення. Київ, 2016. 42 с.
Авторські свідоцтва	А. с. 1810306 СССР, МКИ5 С 1/469. Способ деминерализацииводных растворов / В. Д. Гребенюк, Н. П. Стрижак, В. В. Гончарук, А. О. Самсони-Тодоров, А. В. Гречко. № 4934753; заявл. 08.05.91; опубл. 23.04.93, Бюл. № 15.
Патент	Пат. КМ 98077 Україна. Спосіб одержання йодиду цезію абойодиду натрію для вирощування монокристалів. Опубл. 10.04.2015.
Заявка	Заявка u 2014 06343 Україна, МПК (2014.04) BO1J 13/00. Спосіботримання колоїдного розчину наночасток срібла / О. А. Півоваров, М. І. Воробйова (Україна); заявник та патентовласник ДВНЗ “Укр.держ. хім.-технол. ун-т”. № u 2014 06343; заявл.10.06.14.
Каталог	Національна академія наук України. Анотований каталогкнижкових видань 2008 року Київ : Академперіодика, 2009. 444 с.
Препринти	Панасюк М. І. , Скорбун А. Д., Сплошной Б. М. Про точністьвизначення активності твердих радіоактивних відходів гамма- методами. Чорнобиль : Ін-т пробл. Безпеки АЕС НАН України, 2006. 7, [1] с. (Препринт. НАН України, Ін-т пробл. Безпеки АЕС; 06-1).
Атласи	Куерда Х. Атлас ботаніки / пер. з ісп. В. Й. Шовкун. Харків, 2005. 96 с.
Бібліографічні покажчики	Куц О. С. Бібліографічний покажчик та анотації кандидатськихдисертацій, захищених у спеціалізованій вченій раді Львівського державного університету фізичної культури у 2006 році. Львів :Укр. технології, 2007. 74 с.
Частина документа: стаття з матеріалів конференцій	Скальський В. Р. Становлення методу акустичної емісії в установах Західного наукового центру. Теорія і практика раціон.проектування, виготовлення і експлуатація машинобуд. конструкцій : праці 2 міжнар. наук.-техн. конф. (Львів, 11–13 лист.2010). Львів. С. 9–10.
стаття з збірника	Герман К. Ф. Розвиток лексики українських говірок Буковини в ХХ ст. Науковий вісник Чернівецького університету. Слов’янська філологія : збірник наукових праць. Чернівці, 2008. Вип. 428–429.С. 7–9.
стаття з журналу	Завальний А. Юридичні факти: історичні та сучасні аспектирозуміння. Право України. 2006. № 1. С. 113-116. або Завальний А. Юридичні факти: історичні та сучасні аспекти розуміння // Право України. 2006. № 1. С. 113-116.
стаття з газети	Дубогай О. Д. Щоденник здоров’я школяра. Валеологія. 1999. №7, квітень. С. 2–6.
інтерв’ю	Бубка С. Копенгаген: олімпійські зустрічі : [інтерв’ю зпрезидентом НОК України С. Бубкою про роботу 121 сесії МОК]; інтерв’ю вела Г. Нечаєва. Олімпійська арена. 2009. №10. С. 2–4
рецензія	Касьянов Г. Глобальна еволюція людства: культурно-цивілізаційний вимір. Вісн. Кн. Палати. 2001. № 12. С. 14–15. Рец. На кн.: Шейко В. Культура. Цивілізація. Глобалізація (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.) : монографія : у 2 т. Харків, 2001. Т. 1. 520 с.; Т. 2. 400 с.
Електронні ресурси	1. Кожухівський А. Д. Імітаційне моделювання систем масовогообслуговування [Електронний ресурс] : практикум / Черкас. держ. технол. ун-т. Електрон. текст. дані. Черкаси, 2009. 1 електрон. опт.диск. (СD-R). 2. Берташ В. Пріоритети визначила громада // Голос України : електрон. версія. газ. 2012. № 14 (5392). Дата оновлення : 04.08.2012. URL : http://www.golos.com.ua/userfiles/file/040812/040812-u.pdf (дата звернення: 06.08.2012).
Автореферати дисертацій	Старовойт С. В. Видавнича діяльність Національної академії наукУкраїни у 1918–1933 рр. : автореф. дис. …канд. іст. наук. Київ. 2003. 20 с.
Неопубліковані документи: дисертації	Воскобойнікова-Гузєєва О. В. Бібліотечно-інформаційна сфераУкраїни в контексті соціальних трансформацій кінця ХХ ст. – 10-х років ХХІ ст.: концепції стратегічного розвитку, динаміка змін, перспективи : д-ра наук із соц. комунікацій : 27.00.03 / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Київ, 2014.
депоновані наукові праці	Тріщ Б. М. Оптимізація температурних полів і напружень уквадратній пластині з отвором / ЛНУ ім. Івана Франка. Львів, 2001. 14 с. Деп. В ДНТБ України 11.12.01, № 239.
звіт про НДР	Розвиток науково-видавничої справи на початковому та сучасному етапах діяльності Національної академії наук України : звіт про НДР (заключний) ВД “Академперіодика ” НАН України; кер. Я. С. Яцків. Київ, 2015. 112 с. № ДР 0113U001213.
Архівний документ	Матеріали Ради Народних комісарів Української НародноїРеспубліки // ЦДАВО України (Центр. держ. архів вищ. органів влади та упр. України). Ф. 1061. Оп. 1. Спр. 8-12. Копія; Ф. 1063. Оп. 3. Спр. 1-3.