16 січня доценти кафедри соціальної психології розпочали групи Психологічної підтримки у Верховині для внутрішньо переміщених осіб, яким допомагає інтегруватися у нове оточення проєкт «Шелтор». Учасниками стали діти та батьки з Харкова, Києва, Сум, Одеси, Краматорська, які змушені були покинути домівки і зараз проживають у Верховинському районі. В роботі груп взяли участь також дітки з Криворівні, Кривопілля та Верховини.
Численні дослідження постраждалих дітей та підлітків від війни та стихійних лих у всьому світі засвідчують, що діти часто відчувають схожі стресові реакції внаслідок впливу травматичних подій. Їх ще називають посттравматичними стресовими реакціями. Їх об’єднали у три групи реакцій: інтрузивні спогади (картинки, думки, запахи та звуки, які мимоволі спадають на думку); уникання (намагання «відштовхнути» спогади, стараючись не думати, не говорити чи не знаходитися поруч з речами, які нагадують про те, що сталося); фізіологічна збудливість. Відповідно, робота груп підтримки зосереджена на кожній із трьох груп симптомів травматичного стресу і полягає у навчанні різних способів їх опанування. Окрім цього, сама участь у групі є важливим ресурсом для учасників, сприяє нормалізації їх емоційних станів, стає можливістю поділитись досвідом, почути історії інших, відчути, що вони не одинокі у своїх переживаннях, розширити соціальні контакти.
Робота груп підтримки стала можливою завдяки підтримці та організації Марії Маківничук, депутатки Верховинської селищної ради, координаторки проєкту, голови ГО «Верховина – квітка Карпат» та Сніжани Николюк, магістра психології, випускниці магістерської ОП «Психологія», ГО «Волонтер» та проєкту «Поруч».
