Учасників круглого столу привітала декан факультету психології доктор психологічних наук, професор Лариса Заграй.
До роботи дискусійної панелі долучилось біля 30 учасників у змішаній формі участі (викладачі, аспіранти, магістранти, студенти).
Виступи були спрямовані на розгляд теоретико-методологічних проблем досвіду проживання російсько-української війни представниками різних вікових груп та пошуку шляхів примноження ресурсів життєстійкості засобами мистецтва, подолання наслідків колективної травматизації засобами активної та рецептивної арт-терапії, психопрофілактики.
Під час роботи круглого столу учасники обговорювали проблеми: психологічної спорідненості ігрової та художньо-естетичної діяльностей; рецептивної арт-терапії, в контексті якої пластичні мистецтва розглядалися як засіб подолання наслідків колективної травми; значення арт-терапії як чинника подолання тривожності дітей молодшого шкільного віку; особливостей застосування інтерактивних методів арт-терапії у психологічному супроводі учасників освітнього процесу в умовах війни; етико-естетичного виміру ідеї гідності в текстах Старого Завіту; значення виховного та оздоровчого потенціалу церковних та світських дзвонінь в час великої російсько-української війни; особливостей організації арт-терапії для дітей шкільного віку, зокрема, кольору та його психологічне значення; актуальності процесів культурної конвертації, яка поєднує гармонію з благодійністю; духовних орієнтирів мистецтва періоду війни 2014-2022 рр.; значення актів колективного переживання у візуалізаціях українських митців; опису історій війни та переживання травми дружинами воїнів, що потрапили у полон; аналізу інструментів арт-терапії у роботі з дітьми в умовах психологічних наслідків війни; розгляду арт-терапії як методу збереження психічного здоров’я в умовах війни; аналізу досвіду переживання війни в контексті методологічних інструментів психології мистецтва та арт-терапії; пошуку єдності філософії та мистецтва у національній свідомості; сучасних аудіовізуальних інструментів репрезентації національної ідентичності на відеохостингах в період російсько-української війни; використання прийомів арт-терапії, художніх технік на уроках образотворчого мистецтва в умовах війни; досвіду психологічної підтримки сучасного освітнього процесу в умовах війни; розвивального потенціалу арт-терапії стосовно розвитку емоційного інтелекту особистості в старшому шкільному віці; шляхів застосування методів арт-терапії при лікуванні постравматичного стресового розладу; тенденцій динаміки ціннісно-орієнтаційної сфери здобувачів освіти; особливостей етико-естетичного сприйняття дійсності крізь призму категорії свободи; особливостей навчання традиційній художній вишивці в умовах російсько-української війни на початку ХХІ століття; аналізу автопортрету як відбитку внутрішнього стану автора; особливостей застосування малюнкової терапії в роботі з нічними жахіттями у дітей; мистецький проєкт «Звитяжці. Пам’яті тих, хто повернувся на щиті» як рефлексія на події російсько-української війни»; психологічної допомоги дітям під час війни; художніх ознак цивілізаційних комунікацій в міських просторах (графіті).
