Час карантинних обмежень і пандемії COVID-19 змінив систему цінностей людини. На першому місці з’явилася сім’я, розповідає Суспільному Карпати докторка психологічних наук, професорка кафедри соціальної психології Любомира Пілецька.
До пандемії і карантинних обмежень багато звичних речей сприймалися, як належне. Це і емоційні контакти, і психологічна підтримка.
“Ніколи раніше ми не усвідомлювали, яку вагу має живе спілкування”, – говорить Любомира Пілецька.
Певним чином пандемія і карантинні обмеження загострюють особисту кризу і виводять людину із зони комфорту, насамперед, із зони стабільності.
“На початку карантину стадія тривоги, як реакція на стрес, домінувала, сковувала, обмежувала наші можливості, – каже докторка психологічних наук. – Зараз, коли мова йде про освітню сферу, ми володіємо широким спектром інструментів, інноваційних платформ, які дозволяють якісно провадити освітній процес. Тобто, завдяки карантину зараз з’явилися нові можливості, якими ми навчилися користуватися”.
Що стосується стресу, який виникає на тлі пандемії, то є способи саморегуляції, які допомагають людині знизити фактори стресу.
“Це копінг-стратегії — поведінкові реакції, які допомагають мінімізувати вплив стресу на особистість, – розповідає Любомира Пілецька. – Це можуть бути і фізичні навантаження, і прогулянки, і майндфулнес-терапія. Залежно від того, що допомагає. Спільного знаменника для всіх немає, але є ряд методик, які для кожного можна ефективно підібрати”.