ОР Магістр ОПП “Психологія”

АНОТАЦІЇ ДИСЦИПЛІН ВІЛЬНОГО ВИБОРУ СТУДЕНТІВ ОР Магістр за ОПП “Психологія”

(2023/2024 навчальний рік)

 1 СЕМЕСТР

1) ПСИХОЛОГІЯ РЕКЛАМИ І МАРКЕТИНГУ (СИЛАБУС)

Реклама присутня в житті кожної сучасної людини. Мета вивчення навчальної дисципліни «Психологія реклами і маркетингу» – ознайомлення студентів із психологічними аспектами рекламної діяльності, зокрема психотехнологіями формування попиту та потреб споживачів, розробки реклами і проведення успішних рекламних кампаній.

В результаті вивчення дисципліни студенти навчаться проводити психологічну експертизу рекламних повідомлень, самостійно розробляти рекламні повідомлення, зокрема саморекламу, здійснювати психологічний супровід процесу створення реклами й проведення рекламних кампаній, аналізувати види й механізми впливу рекламних повідомлень на свідомість та поведінку її споживачів, індивідуальну та масову культуру, стиль життя суспільства.

Цінність дисципліни – її практична складова, сформовані компетентності можуть використовуватися як у професійній діяльності психолога, так і в приватному житті кожної особи, що зустрічається з рекламою.

2) ОСНОВИ АДИКТОЛОГІЇ (СИЛАБУС)

Завдання навчальної дисципліни:

– надати уявлення щодо психології адиктивної поведінки як самостійної наукової проблеми у психології;

– проаналізувати сучасні концепції формування залежної поведінки у контексті феномену єдності залежних розладів;

– охарактеризувати основні види адиктивної поведінки та методи їхньої психологічної діагностики;

– розглянути основні принципи психологічної корекції залежних розладів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– загальну характеристику адиктивної поведінки, закономірності її розвитку;

– теоретичні підходи щодо психологічних чинників та механізмів формування залежних розладів;

– характеристику основних видів адиктивної поведінки: хімічні залежності (алкогольна адиктивна поведінка, наркозалежність), нехімічні залежності (комп’ютерна адикція, любовна, трудогольна адикція, гемблінг, культова психічна залежність, тощо), харчові залежності (булімія, анорексія), міжособистісна залежність.

вміти:

– диференціювати різні форми залежних розладів;

– застосовувати методи діагностики залежних розладів;

– застосовувати методи психологічної корекції адиктивних розладів

3) ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (СИЛАБУС)

Мета вивчення навчальної дисципліни – оволодіння студентів сучасними технологіями розвитку комунікативного потенціалу особистості та групи.

Магістри навчаться аналізувати різноманітні комунікативні ситуації, ефективно застосовувати різноманітні засоби комунікації, визначати причини виникнення комунікативних бар’єрів і долати їх, успішно здійснювати публічний виступ, доступно й аргументовано подавати інформацію, брати участь у дискусіях, розробляти програми психологічних інтервенцій (тренінг, консультування тощо) й апробувати їх.

Вивчення дисципліни має чітку орієнтованість на розвиток комунікативної компетентності кожного студента, що є запорукою досягнення ним життєвого і професійного успіху.

4)  ОСНОВИ ПСИХОГІГІЄНИ (СИЛАБУС)

Курс «Основи психогігієни» – це сучасний курс, що поєднує у собі науково-доказові підходи та практичні рекомендації щодо збереження психічного здоров’я.

У наш час життя суспільства характеризується нестабільністю, наявністю багатьох стресогенних факторів інформаційного тиску, кризи різних соціальних сфер. Усе це негативно впливає на психологічне і соматичне здоров’я людини. Серед сучасних психосоціальних проблем, що впливають на психологічне здоров’я людини є хронічне недосипання, прокрастинація, хронічний стрес, пошук психологічних ресурсів через різноманітні залежності, тощо. Ці та інші випробування сучасного постіндустріального суспільства супроводжуються різними емоційними переживаннями, формуванням відповідного стилю життя, який мусить включати турботу про власне психічне здоров’я. Саме тому гігіє́на як система наукових знань і практичних заходів, а також як навчальна дисципліна для студентів психологічних спеціальностей, має надзвичайно актуальне значення для поширення знань про психічне здоров’я.

Основне завдання гігієни психічного здоров’я — формування у студентів-психологів знань та навичок щодо психічного здоров’я для подальшого впровадження їх в свою практичну діяльність та особистий стиль життя.

Дисципліна «Основи психогігієни» покликана сформувати у студентів уявлення про предмет і методи психогігієни, їх значення для гармонійного особистісного та професійного розвитку; сприяти засвоєнню студентами знань щодо психології стресу, праці, відпочинку, спілкування, організації часу та простору; вікові особливості психогігієни; забезпечити умови застосування студентами вищезгаданих знань при плануванні власного стилю життя. Курс покликаний сформувати у студентів професійні знання і уміння у галузі створення сприятливих умов для гармонійного розвитку психіки людини; навчити використовувати індивідуальний, особистісно-орієнтований підхід у психологічній практиці.

5)  ІСТОРИЧНА І КУЛЬТУРНА ПСИХОЛОГІЯ (СИЛАБУС)

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

– розкриття основних теоретичних принципів та засад курсу „Історична та культурна психологія”;

– розгляд трансформацій історичних ментальностей різних епох з погляду різних наукових парадигм та наукових підходів;

– розкриття історіогенезу традиційних та модерних поведінкових моделей та аналіз їхнього поєднання в сучасному повсякденному житті;

– розгляд розвитку особистості в історико-еволюційному аспекті; вивчення досвіду збереження історичних пам’яток як складової культурного простору життєвого благополуччя особистості;

– розвиток історичного мислення та низки видів культурної компетентності особистості студента, яке опирається на знання та розуміння психологічних аспектів культурогенезу;

– вивчення потенціалів мультикультурності та діалогу культур в аспекті сформованості міжкультурної компетентності;

– розвиток здатності використовувати культурну та міжкультурну компетентність для підвищення рівня психологічної допомоги на тлі міграційних процесів,

– розвиток здатності застосовувати знання в ситуації акультурації.

В результаті вивчення дисципліни студент буде знати:

– знати та розрізняти основні наукові напрями, школи, основні категорії, принципи та етапи історичної психології та культурної психології;

– розрізняти історико-психологічні аспекти основних теорій психології ХХ століття (психоаналіз, біхевіоризм, інтеракціонізму, теорія поля, генетична психологія, психоісторія);

– характеризувати психолого-історичний напрям у вітчизняній психології  (історія та психологія ментальності, історія та психологія повсякденності);

– розрізняти та визначати психологічну своєрідність різних історичних періодів (особливості повсякденності, ментальності та персоногенезу в первісному суспільстві, в добу ранніх землеробських цивілізацій,  в добу античності, Середньовіччя та Ренесансу, нового часу);

– аналізувати трансформації історичних ментальностей різних епох та поведінкових моделей, їх синтезу в історичному процесі.

– знати історію становлення та основні школи та напрями культурної психології, крос-культурної та культурно-історичної психології;

– розуміти психологічну своєрідність різних культур;

– розрізняти методологію крос-культурного та психолого-культурного дослідження й розуміти логіку застосування методів культурно-історичного дослідження у контексті певної культури.

– знати прийоми крос-культурного синхронного психологічного аналізу поведінки.

В результаті вивчення дисципліни студент буде вміти:

–  застосовувати метод психолого-історичної реконструкції з огляду на джерельну базу, в аналізі трансформацій ментальності та стратегій поведінки особистості у контексті певної історичної епохи;

– створювати психобіографії на базі історико-біографічних даних про життя конкретних людей;

– визначити систему методів, методик та прийомів синхронного та діахронного дослідження феноменів психічної реальності.

– використовувати знання психолого-історичних закономірностей в дослідженні психології поколінь та проблем психологічного краєзнавства;

–враховувати особливості маніпулювання віджилими та штучно-модельованими практиками з метою впливу на масову свідомість засобами СМІ з врахуванням їхньої історичної генези.

– визначати систему методів, методик та прийомів дослідження стратегій, стилів міжкультурної комунікації та розвитку культурної комунікативної компетентності особистості;

– використовувати прийоми крос-культурного синхроного психологічного аналізу поведінки;

– використовувати знання культурно-психологічних особливостей персоногенезу ситуації  акультурації та різних видів міграцій.

6)  КРЕАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Мета вивчення дисципліни – формування інноваційного мислення, оволодіння інструментарієм творчого підходу до вирішення інноваційних задач, набуття знань та навичок в області розвитку креативного середовища і створення креативної організації.

7) ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ (СИЛАБУС)

Мета курсу: засвоєння майбутніми психологами знань з загальної психології на основі вивчення основних концепцій та фактів про функціонування і розвиток психіки.
Завдання курсу:
– засвоєння знань про психічну активність як засіб відображення та перетворення навколишнього світу;
– засвоєння основних понять, знань про закономірності функціонування психіки;
– ознайомлення з структурними компонентами психіки та їх взаємозв’язками;
– набуття студентами навичок пояснення і використання в практичній діяльності особливостей перебігу психічних процесів, функціонування психічних станів та прояву психічних властивостей;

8) СОЦІАЛЬНА РОБОТА З ДІТЬМИ ТА СІМ’ЯМИ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ (СИЛАБУС) 

9) ПСИХОТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТІ (СИЛАБУС)

Актуальність вивчення цієї навчальної дисципліни пов’язана із стрімким зростанням ролі засобів масової інформації в житті сучасної людини. Нові й традиційні мас-медіа значною мірою впливають на індивідуальну та масову свідо­мість, пропонують найновіші потужні ресурси для нашого особистісного й професійного розвитку. Медіакомпетентність дає можливість ефективно взаємодіяти з медіапростором, забезпечує здатність аналізувати й критично оцінювати повідомлення, розуміти й розрізняти характер впливу медіа на людську свідомість, на процеси, які відбуваються у суспільстві, створювати свій медіапродукт.

Магістри психології навчаться професійно аналізувати й оцінювати  медіаповідомлення (тексти друкованих ЗМІ, випуски новин, фільми, мультфільми, контент соціальних мереж тощо), розбирати інформаційно-психологічні операції, визначати загрози інформаційно-психологічній безпеці особи і суспільства, створювати медіаповідомлення, розробляти просвітницькі матеріали та програми, спрямовані на підвищення медіаграмотності аудиторії, здійснювати пошук, опрацювання та аналіз професійно важливих знань із різних джерел із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, здійснювати психологічний супровід клієнтів в аспекті забезпечення їхньої інформаційно-психологічної безпеки.

2 СЕМЕСТР

 1) ГРУПОВА ПСИХОТЕРАПІЯ (СИЛАБУС)

Основна мета курсу – формування компетентностей організації та  ведення психотерапевтичної групи.

Основні завдання курсу – формування розуміння основних положень групової психотерапії, сфери застосування групової психотерапії, специфіки організації та проведення психотерапевтичної групи; компетентності створення, проведення психотерапевтичної групи та аналізу групового психотерапевтичного процесу.

Навчання відбувається на основі поєднання засвоєння теоретичного матеріалу, отримання практичного досвіду участі у навчальній терапевтичній групі (будемо проводити терапевтичні групи на практичних заняттях) та звернення до досвіду практикуючих психологів (зустрічі з психологами, які є ведучими терапевтичних груп). Навчальний курс дозволить поглибити знання з психотерапії, удосконалити навики психологічної роботи з групами, побачити психотерапевтичний потенціал групи.

Під час вивчення дисципліни студент отримає:

знання про сфери застосування групової психотерапії, її обмеження, класифікацію груп;

вміння класифікувати напрями психотерапевтичних підходів групової психотерапії відповідно до вирішуваних проблем;

здатність відстежувати динамічні процеси та психотерапевтичні чинники психотерапевтичної групи, визначати стадії психотерапевтичної роботи, завдання та методи роботи на кожній стадії психотерапевтичної групи;

навики організації психотерапевтичної групи з урахуванням проблемної ситуації; підбір технік роботи групового психотерапевта.

самоаналіз власних компетентностей як групового психотерапевта та готовності до ведення психотерапевтичних груп;

особистісний досвід участі у психотерапевтичній групі;

вирішення етичних дилем з опорою на норми закону, етичні принципи та загальнолюдські цінності, ідентифікувати ступінь складності завдань діяльності та приймати рішення про перескерування, звернення за допомогою або підвищення кваліфікації.

2) МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПСИХОЛОГІЇ

У сучасному світі ефективним методом цілеспрямованого впливу на різні соціальні явища є проектний підхід. Актуальність його застосування полягає у тому, що управління проектами є універсальною концепцією, що може використовуватись для здійснення будь-яких проектів у галузях освіти, науки, психології, медицини та ін. В діяльності психолога управління проектами дає змогу сформувати більш гнучку організаційну структуру управління, що здатна своєчасно реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища; проектний підхід надає можливість здійснення інтегральної оцінки соціально-економічної корисності проекту; управління проектами веде до отримання «готового продукту» – кінцевого результату, за яким визначається ступінь задоволення потреб громадян та їх психологічного благополуччя, загалом.

В умовах зростаючої кількості соціальних проблем функція розвитку соціальної сфери не реалізується в тих кількісних і якісних параметрах, які забезпечують достатній рівень добробуту й безпеки людини. Тому проектноорієнтовне управління в діяльності психологів є тим напрямком роботи, що задовольнить умову стабільного соціального розвитку країни, територіальних громад та конкретних громадян.

Мета курсу: формування у студентів теоретичних уявлень та практичних навичок менеджменту проєктної діяльності психолога.

Які результати навчання студентів?

– Знання вітчизняного та зарубіжного досвіду менеджменту проектної діяльності психолога.

– Знання специфіки управління проектами у професійній діяльності психолога.

– Знання «секретів» успішних соціальних проектів у сфері психології.

– Знання особливостей роботи Проєктно-освітнього центру ПНУ «Агенти змін».

– Навички використовувати методи аналізу соціальних проблем в діяльності психолога.

– Навички формувати кількісні, якісні, короткострокові, довгострокові завдання проекту; визначати результати та заходи проекту; складати орієнтовний бюджет проекту.

– Навички оформлювати орієнтовну аплікаційну форму проектної заявки.

– Навички здійснювати пошук джерел фінансування та адаптовувати проектну заявку щодо вимог вітчизняних та міжнародних проектів.

3) ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ

Мета сформувати психологічні компетентності здійснення психологічного супроводу діяльності військовослужбовців.

Основні результати навчання:

• оволодіння принципами психодіагностичної, психопрофілактичної, просвітницької роботи офіцера-психолога;
• вміння впроваджувати психокорекційну і реабілітаційну роботу з різними категоріями населення;
• вміння застосовувати інтерактивні форми роботи з особовим складом в мирний час та в умовах бойової готовності;
• застосування форм і методів роботи з психотравмою;
• ознайомлення з роботою військового психолога в надзвичайних ситуаціях;
• інноваційно-педагогічна діяльність психолога у військовому підрозділі.

4) УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ І ВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ (СИЛАБУС)

Метою вивчення навчальної дисципліни є оволодіння студентів технологіями управління конфліктами, організації і проведення переговорів як форми ділової комунікації і вирішення конфлікту.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти дізнаються про специфіку виникнення і розвитку конфліктів, напрями діяльності психолога щодо управління конфліктами, умови й технології проведення переговорного процесу, зокрема медіації. Магістри навчаться компетентно виконувати психологічну експертизу конфліктних ситуацій, прогнозувати їх розвиток, здійснювати профілактику конфліктів, психологічне посередництво (медіацію) в конфліктах, проводити переговорний процес, формувати безпечне середовище для взаємодії учасників конфлікту і переговорів, успішно розв’язувати конфлікти.

Відповідні компетентності є необхідними для професійної діяльності психолога (щоб надавати послуги в якості консультанта, менеджера по персоналу, незалежного експерта, посередника з позасудового вирішення конфліктів та організації переговорів (медіатора) та ін.). Крім того, отримані знання і сформовані вміння будуть корисними і в приватному житті кожної людини.

 5) СУЧАСНІ МЕТОДИ АРТ-ТЕРАПІЇ (СИЛАБУС)

Метою вивчення дисципліни є формування професійних компетенцій в області теорії і практики інтервізії та супервізії в діяльності психолога, аналіз основних інтервізійних і супервізійних проблем в арт-терапії, особливості застосування арт-технік в роботі з різними категоріями населення.

Завдання:

– залучення до зарубіжного і вітчизняного досвіду в практиці інтервізії та супервізії;

– формування необхідних базових навичок проведення інтервізії та супервізії;

– вивчення основних теоретико-методологічних моделей, стилів, фокусів, форматів, факторів супервізії;

– аналіз основних інтервізійних та супервізійних проблем в арт-терапії, ускладнення в процесі арт-терапії;

– формування навичок та вивчення особливостей застосування арт-технік  в роботі з різними категоріями населення;

– засвоєння студентами супервізійних ролей і відносин, професійного розвитку супервізора;

– формування навичок створення арт-терапевтичного простору, логіки структури арт-терапевтичного кабінету, необхідних засобів для проведення арт-терапії.

6) РОБОТА ПСИХОЛОГА З ВТРАТОЮ І ГОРЕМ (СИЛАБУС)
Курс спрямований на формування у студентів розуміння сутності  втрати і горя, етапів горювання, класифікації горя, залучення ресурсів, емоційної і поведінкової стабілізації, відновлення мислення і соціальних зв’язків, аналізу психологічних моделей  втрати і горя, психологічних технологій  супроводу особистості в процесі горювання і усвідомлення результатів екологічного проживання горя.

7) ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ (СИЛАБУС)

Навчальна дисципліна “Психологічна допомога в надзвичайних ситуаціях”  спрямована на формування у студентів компетенцій у галузі психології кризових ситуацій та вмінь надавати психологічну підтримку в екстремальних обставинах. Програма курсу охоплює теоретичні аспекти психологічної реакції на стрес, вивчення психологічних механізмів адаптації в кризових ситуаціях та методи психологічної допомоги особам, що пережили травматичні події.

Студенти отримають знання про принципи ефективного спілкування з постраждалими, а також техніки стрес-менеджменту і саморегуляції для себе як професійних психологів. Курс сприятиме розвитку емпатії, навичок слухання та реагування на емоційні потреби людей у складних ситуаціях.

Дисципліна включає в себе вивчення прикладів реальних ситуацій, аналіз кейсів та рольові вправи, щоб підготувати студентів до взаємодії з клієнтами у реальному житті. Після завершення курсу студенти здобудуть необхідні знання і навички для надання психологічної допомоги в надзвичайних ситуаціях, а також зможуть визначити свої власні ресурси для підтримки в ситуаціях стресу

АНОТАЦІЇ ДИСЦИПЛІН ВІЛЬНОГО ВИБОРУ СТУДЕНТІВ ОР Магістр за ОПП “Психологія”

(2022/2023 навч. рік)

 1 СЕМЕСТР

 ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ ТА ПЕДМАЙСТЕРНІСТЬ ВИКЛАДАЧА

Мета: забезпечити опанування студентами магістратури основами теорії та історії вищої освіти, дидактики вищої школи та концептуальних засад виховання студентської молоді для підготовки їх до викладацької діяльності у ВНЗ.

Завдання:

‑ ознайомити магістрантів з основами науки, історією та дидактикою вищої школи;

‑ розглянути шляхи розвитку вищої освіти в Україні та за її межами, концептуальні моделі університетської освіти, з’ясувати сутність ідеї університету як інноваційного закладу;

‑ навчити організовувати навчально-виховний процес у вищій школі, налагоджувати взаємодію на засадах глибокої поваги до студентів, застосовуючи сучасні технології, методи, форми, засоби навчання і виховання;

‑ ознайомити зі змістом та функціями професійно-педагогічної діяльності викладача вищої школи, сутнісними характеристиками його професіограми;

‑ підготувати до виконання функцій викладача вищої школи під час проходження асистентської практики у ВНЗ.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

‑ сучасні теоретичні засади педагогічної діяльності у закладах вищої освіти;

‑ методи науково-педагогічних досліджень у вищій школі;

‑ сутність, структуру та особливості процесу навчання у вищій школі;

‑ сучасні моделі, організаційно-методичні форми навчання і виховання студентів;

‑ базові ціннісні орієнтації педагога;

‑ особливості управління ВНЗ.

уміти:

‑ визначати, планувати структуру змісту навчального заняття;

‑ організовувати виховну роботу в академгрупі;

‑ застосовувати методи науково-педагогічного дослідження;

‑ розвивати мотивацію студентів до змісту навчального матеріалу;

‑ використовувати інтерактивні методи, тренінгові технології навчально-пізнавальної діяльності;

‑ самостійно проводити лекційні, семінарсько-практичні заняття, виховні заходи.

ЯКІСНІ МЕТОДИ У ПСИХОЛОГІЇ

Мета: формування компетентностей із застосування якісних методів дослідження у психології.

Завдання: сформувати розуміння та здатності теоретичного та практичного характеру, які стосуються:

розуміння якісних методів у психології;

розуміння методологічних основ якісних методів у дослідженнях;

розуміння видів якісних методів дослідження;

здатності до вибору валідних якісних методів;

здатності до застосування якісних методів у психологічних дослідженнях;

здатності до обробки та аналізу результатів якісних методів у психологічних дослідженнях.

Під час вивчення курсу студент ознайомиться із поняттям «якісних досліджень» у психології, перевагами та застереженнями у застосуванні якісних методів; протиставлення ідеографічного і номотетичного підходів дослідження у психології. Розгляне дискурсивний аналіз, герменевтику, феноменологічну психологію, соціальний конструктивізм, наративну теорію як методологічні основи якісних методів у психології. Навчиться розробляти стратегію побудови якісних досліджень у психології; застосовувати наративи та тематичний аналіз як якісні методи психологічних досліджень.

 ПСИХОЛОГІЯ РЕКЛАМИ І МАРКЕТИНГУ

Реклама присутня в житті кожної сучасної людини. Мета вивчення навчальної дисципліни «Психологія реклами і маркетингу» – ознайомлення студентів із психологічними аспектами рекламної діяльності, зокрема психотехнологіями формування попиту та потреб споживачів, розробки реклами і проведення успішних рекламних кампаній.

В результаті вивчення дисципліни студенти навчаться проводити психологічну експертизу рекламних повідомлень, самостійно розробляти рекламні повідомлення, зокрема саморекламу, здійснювати психологічний супровід процесу створення реклами й проведення рекламних кампаній, аналізувати види й механізми впливу рекламних повідомлень на свідомість та поведінку її споживачів, індивідуальну та масову культуру, стиль життя суспільства.

Цінність дисципліни – її практична складова, сформовані компетентності можуть використовуватися як у професійній діяльності психолога, так і в приватному житті кожної особи, що зустрічається з рекламою.

 ОСНОВИ АДИКТОЛОГІЇ

Завдання навчальної дисципліни:

– надати уявлення щодо психології адиктивної поведінки як самостійної наукової проблеми у психології;

– проаналізувати сучасні концепції формування залежної поведінки у контексті феномену єдності залежних розладів;

– охарактеризувати основні види адиктивної поведінки та методи їхньої психологічної діагностики;

– розглянути основні принципи психологічної корекції залежних розладів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– загальну характеристику адиктивної поведінки, закономірності її розвитку;

– теоретичні підходи щодо психологічних чинників та механізмів формування залежних розладів;

– характеристику основних видів адиктивної поведінки: хімічні залежності (алкогольна адиктивна поведінка, наркозалежність), нехімічні залежності (комп’ютерна адикція, любовна, трудогольна адикція, гемблінг, культова психічна залежність, тощо), харчові залежності (булімія, анорексія), міжособистісна залежність.

вміти:

– диференціювати різні форми залежних розладів;

– застосовувати методи діагностики залежних розладів;

– застосовувати методи психологічної корекції адиктивних розладів

 ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Мета вивчення навчальної дисципліни – оволодіння студентів сучасними технологіями розвитку комунікативного потенціалу особистості та групи.

Магістри навчаться аналізувати різноманітні комунікативні ситуації, ефективно застосовувати різноманітні засоби комунікації, визначати причини виникнення комунікативних бар’єрів і долати їх, успішно здійснювати публічний виступ, доступно й аргументовано подавати інформацію, брати участь у дискусіях, розробляти програми психологічних інтервенцій (тренінг, консультування тощо) й апробувати їх.

Вивчення дисципліни має чітку орієнтованість на розвиток комунікативної компетентності кожного студента, що є запорукою досягнення ним життєвого і професійного успіху.

ПСИХОТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТІ

Актуальність вивчення цієї навчальної дисципліни пов’язана із стрімким зростанням ролі засобів масової інформації в житті сучасної людини. Нові й традиційні мас-медіа значною мірою впливають на індивідуальну та масову свідо­мість, пропонують найновіші потужні ресурси для нашого особистісного й професійного розвитку. Медіакомпетентність дає можливість ефективно взаємодіяти з медіапростором, забезпечує здатність аналізувати й критично оцінювати повідомлення, розуміти й розрізняти характер впливу медіа на людську свідомість, на процеси, які відбуваються у суспільстві, створювати свій медіапродукт.

Магістри психології навчаться професійно аналізувати й оцінювати  медіаповідомлення (тексти друкованих ЗМІ, випуски новин, фільми, мультфільми, контент соціальних мереж тощо), розбирати інформаційно-психологічні операції, визначати загрози інформаційно-психологічній безпеці особи і суспільства, створювати медіаповідомлення, розробляти просвітницькі матеріали та програми, спрямовані на підвищення медіаграмотності аудиторії, здійснювати пошук, опрацювання та аналіз професійно важливих знань із різних джерел із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, здійснювати психологічний супровід клієнтів в аспекті забезпечення їхньої інформаційно-психологічної безпеки.

 ОСНОВИ ПСИХОГІГІЄНИ

Курс «Основи психогігієни» – це сучасний курс, що поєднує у собі науково-доказові підходи та практичні рекомендації щодо збереження психічного здоров’я.

У наш час життя суспільства характеризується нестабільністю, наявністю багатьох стресогенних факторів інформаційного тиску, кризи різних соціальних сфер. Усе це негативно впливає на психологічне і соматичне здоров’я людини. Серед сучасних психосоціальних проблем, що впливають на психологічне здоров’я людини є хронічне недосипання, прокрастинація, хронічний стрес, пошук психологічних ресурсів через різноманітні залежності, тощо. Ці та інші випробування сучасного постіндустріального суспільства супроводжуються різними емоційними переживаннями, формуванням відповідного стилю життя, який мусить включати турботу про власне психічне здоров’я. Саме тому гігіє́на як система наукових знань і практичних заходів, а також як навчальна дисципліна для студентів психологічних спеціальностей, має надзвичайно актуальне значення для поширення знань про психічне здоров’я.

Основне завдання гігієни психічного здоров’я — формування у студентів-психологів знань та навичок щодо психічного здоров’я для подальшого впровадження їх в свою практичну діяльність та особистий стиль життя.

Дисципліна «Основи психогігієни» покликана сформувати у студентів уявлення про предмет і методи психогігієни, їх значення для гармонійного особистісного та професійного розвитку; сприяти засвоєнню студентами знань щодо психології стресу, праці, відпочинку, спілкування, організації часу та простору; вікові особливості психогігієни; забезпечити умови застосування студентами вищезгаданих знань при плануванні власного стилю життя. Курс покликаний сформувати у студентів професійні знання і уміння у галузі створення сприятливих умов для гармонійного розвитку психіки людини; навчити використовувати індивідуальний, особистісно-орієнтований підхід у психологічній практиці.

Отож, я, Когутяк Надія Михайлівна, запрошую вас до вивчення цього курсу.

Надія Когутяк – доцент кафедри соціальної психології та психології розвитку, директор Науково-дослідного центру когнітивної психології та психотерапії Наукового парку “Прикарпатський університет”.

ІСТОРИЧНА І КУЛЬТУРНА ПСИХОЛОГІЯ

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

– розкриття основних теоретичних принципів та засад курсу „Історична та культурна психологія”;

– розгляд трансформацій історичних ментальностей різних епох з погляду різних наукових парадигм та наукових підходів;

– розкриття історіогенезу традиційних та модерних поведінкових моделей та аналіз їхнього поєднання в сучасному повсякденному житті;

– розгляд розвитку особистості в історико-еволюційному аспекті; вивчення досвіду збереження історичних пам’яток як складової культурного простору життєвого благополуччя особистості;

– розвиток історичного мислення та низки видів культурної компетентності особистості студента, яке опирається на знання та розуміння психологічних аспектів культурогенезу;

– вивчення потенціалів мультикультурності та діалогу культур в аспекті сформованості міжкультурної компетентності;

– розвиток здатності використовувати культурну та міжкультурну компетентність для підвищення рівня психологічної допомоги на тлі міграційних процесів,

– розвиток здатності застосовувати знання в ситуації акультурації.

В результаті вивчення дисципліни студент буде знати:

– знати та розрізняти основні наукові напрями, школи, основні категорії, принципи та етапи історичної психології та культурної психології;

– розрізняти історико-психологічні аспекти основних теорій психології ХХ століття (психоаналіз, біхевіоризм, інтеракціонізму, теорія поля, генетична психологія, психоісторія);

– характеризувати психолого-історичний напрям у вітчизняній психології  (історія та психологія ментальності, історія та психологія повсякденності);

– розрізняти та визначати психологічну своєрідність різних історичних періодів (особливості повсякденності, ментальності та персоногенезу в первісному суспільстві, в добу ранніх землеробських цивілізацій,  в добу античності, Середньовіччя та Ренесансу, нового часу);

– аналізувати трансформації історичних ментальностей різних епох та поведінкових моделей, їх синтезу в історичному процесі.

– знати історію становлення та основні школи та напрями культурної психології, крос-культурної та культурно-історичної психології;

– розуміти психологічну своєрідність різних культур;

– розрізняти методологію крос-культурного та психолого-культурного дослідження й розуміти логіку застосування методів культурно-історичного дослідження у контексті певної культури.

– знати прийоми крос-культурного синхронного психологічного аналізу поведінки.

В результаті вивчення дисципліни студент буде вміти:

–  застосовувати метод психолого-історичної реконструкції з огляду на джерельну базу, в аналізі трансформацій ментальності та стратегій поведінки особистості у контексті певної історичної епохи;

– створювати психобіографії на базі історико-біографічних даних про життя конкретних людей;

– визначити систему методів, методик та прийомів синхронного та діахронного дослідження феноменів психічної реальності.

– використовувати знання психолого-історичних закономірностей в дослідженні психології поколінь та проблем психологічного краєзнавства;

–враховувати особливості маніпулювання віджилими та штучно-модельованими практиками з метою впливу на масову свідомість засобами СМІ з врахуванням їхньої історичної генези.

– визначати систему методів, методик та прийомів дослідження стратегій, стилів міжкультурної комунікації та розвитку культурної комунікативної компетентності особистості;

– використовувати прийоми крос-культурного синхроного психологічного аналізу поведінки;

– використовувати знання культурно-психологічних особливостей персоногенезу ситуації  акультурації та різних видів міграцій.

КРЕАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Мета вивчення дисципліни – формування інноваційного мислення, оволодіння інструментарієм творчого підходу до вирішення інноваційних задач, набуття знань та навиків в області розвитку креативного середовища і створення креативної організації.

2 СЕМЕСТР

 ГРУПОВА ПСИХОТЕРАПІЯ

Основна мета курсу – формування компетентностей організації та  ведення психотерапевтичної групи.

Основні завдання курсу – формування розуміння основних положень групової психотерапії, сфери застосування групової психотерапії, специфіки організації та проведення психотерапевтичної групи; компетентності створення, проведення психотерапевтичної групи та аналізу групового психотерапевтичного процесу.

Навчання відбувається на основі поєднання засвоєння теоретичного матеріалу, отримання практичного досвіду участі у навчальній терапевтичній групі (будемо проводити терапевтичні групи на практичних заняттях) та звернення до досвіду практикуючих психологів (зустрічі з психологами, які є ведучими терапевтичних груп). Навчальний курс дозволить поглибити знання з психотерапії, удосконалити навики психологічної роботи з групами, побачити психотерапевтичний потенціал групи.

Під час вивчення дисципліни студент отримає:

знання про сфери застосування групової психотерапії, її обмеження, класифікацію груп;

вміння класифікувати напрями психотерапевтичних підходів групової психотерапії відповідно до вирішуваних проблем;

здатність відстежувати динамічні процеси та психотерапевтичні чинники психотерапевтичної групи, визначати стадії психотерапевтичної роботи, завдання та методи роботи на кожній стадії психотерапевтичної групи;

навики організації психотерапевтичної групи з урахуванням проблемної ситуації; підбір технік роботи групового психотерапевта.

самоаналіз власних компетентностей як групового психотерапевта та готовності до ведення психотерапевтичних груп;

особистісний досвід участі у психотерапевтичній групі;

вирішення етичних дилем з опорою на норми закону, етичні принципи та загальнолюдські цінності, ідентифікувати ступінь складності завдань діяльності та приймати рішення про перескерування, звернення за допомогою або підвищення кваліфікації.

МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПСИХОЛОГІЇ

У сучасному світі ефективним методом цілеспрямованого впливу на різні соціальні явища є проектний підхід. Актуальність його застосування полягає у тому, що управління проектами є універсальною концепцією, що може використовуватись для здійснення будь-яких проектів у галузях освіти, науки, психології, медицини та ін. В діяльності психолога управління проектами дає змогу сформувати більш гнучку організаційну структуру управління, що здатна своєчасно реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища; проектний підхід надає можливість здійснення інтегральної оцінки соціально-економічної корисності проекту; управління проектами веде до отримання «готового продукту» – кінцевого результату, за яким визначається ступінь задоволення потреб громадян та їх психологічного благополуччя, загалом.

В умовах зростаючої кількості соціальних проблем функція розвитку соціальної сфери не реалізується в тих кількісних і якісних параметрах, які забезпечують достатній рівень добробуту й безпеки людини. Тому проектноорієнтовне управління в діяльності психологів є тим напрямком роботи, що задовольнить умову стабільного соціального розвитку країни, територіальних громад та конкретних громадян.

Мета курсу: формування у студентів теоретичних уявлень та практичних навичок менеджменту проєктної діяльності психолога.

Які результати навчання студентів?

– Знання вітчизняного та зарубіжного досвіду менеджменту проектної діяльності психолога.

– Знання специфіки управління проектами у професійній діяльності психолога.

– Знання «секретів» успішних соціальних проектів у сфері психології.

– Знання особливостей роботи Проєктно-освітнього центру ПНУ «Агенти змін».

– Навички використовувати методи аналізу соціальних проблем в діяльності психолога.

– Навички формувати кількісні, якісні, короткострокові, довгострокові завдання проекту; визначати результати та заходи проекту; складати орієнтовний бюджет проекту.

– Навички оформлювати орієнтовну аплікаційну форму проектної заявки.

– Навички здійснювати пошук джерел фінансування та адаптовувати проектну заявку щодо вимог вітчизняних та міжнародних проектів.

 ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ПСИХОЛОГА

Мета – сформувати розуміння застосування сучасних моделей ефективного вирішення психологічних проблем в організації

В результаті вивчення курсу студенти засвоять основні принципи застосування психолого-організаційних технологій, навчаться впроваджувати цифрові та інтерактивні техніки, опанують кейси технологій формування конкурентоздатної команди; саморозвитку персоналу організації; прийняття рішень; подолання комунікативних бар’єрів, синдрому емоційного вигорання та ін. Заняття проводяться з поєднанням менторської та інтерактивної форми з залученням професіоналів-практиків.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ

Мета сформувати психологічні компетентності здійснення психологічного супроводу діяльності військовослужбовців.

Основні результати навчання:

• оволодіння принципами психодіагностичної, психопрофілактичної, просвітницької роботи офіцера-психолога;
• вміння впроваджувати психокорекційну і реабілітаційну роботу з різними категоріями населення;
• вміння застосовувати інтерактивні форми роботи з особовим складом в мирний час та в умовах бойової готовності;
• застосування форм і методів роботи з психотравмою;
• ознайомлення з роботою військового психолога в надзвичайних ситуаціях;
• інноваційно-педагогічна діяльність психолога у військовому підрозділі.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Політика є важливою і престижною сферою для роботи психолога. Мета вивчення навчальної дисципліни «Психологічний супровід політичної діяльності» – ознайомлення студентів із психологічними особливостями політичних процесів та напрямами діяльності політичного психолога.

Магістри навчаться аналізувати психологічні особливості політичних процесів і явищ (таких, як: політичні вибори, політична комунікація, політичне лідерство, політичний тероризм, політичний конфлікт тощо), організовувати й проводити політико-психологічне вивчення особистості політичного діяча і складати його психологічний портрет, моделювати політичний імідж лідера і партії, оцінювати ефективність виборчих технологій, політичних комунікацій у суспільстві, прогнозувати динаміку суспільних настроїв, визначати психологічні чинники й наслідки політичних конфліктів,  а також діяльності політичних радикальних угруповань.

Сформовані відповідні компетентності дозволять магістрам психології виробити нове розуміння політики й політичних процесів, а також успішно здійснювати психологічний супровід суб’єктів політики. Психологія політики – це надзвичайно цікаво і завжди актуально!

УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ І ВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ

Метою вивчення навчальної дисципліни є оволодіння студентів технологіями управління конфліктами, організації і проведення переговорів як форми ділової комунікації і вирішення конфлікту.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти дізнаються про специфіку виникнення і розвитку конфліктів, напрями діяльності психолога щодо управління конфліктами, умови й технології проведення переговорного процесу, зокрема медіації. Магістри навчаться компетентно виконувати психологічну експертизу конфліктних ситуацій, прогнозувати їх розвиток, здійснювати профілактику конфліктів, психологічне посередництво (медіацію) в конфліктах, проводити переговорний процес, формувати безпечне середовище для взаємодії учасників конфлікту і переговорів, успішно розв’язувати конфлікти.

Відповідні компетентності є необхідними для професійної діяльності психолога (щоб надавати послуги в якості консультанта, менеджера по персоналу, незалежного експерта, посередника з позасудового вирішення конфліктів та організації переговорів (медіатора) та ін.). Крім того, отримані знання і сформовані вміння будуть корисними і в приватному житті кожної людини.

 ПСИХОЛОГІЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ

Навчальна дисципліна присвячена висвітленню психологічних аспектів такої важливої управлінської функції, як прийняття рішень. Виходячи з цього, метою дисципліни є ознайомлення студентів із теоретичними основами проблеми прийняття рішень в організаціях та формування у них навичок здійснювати психологічний супровід цього процесу. Загалом навчальна дисципліна орієнтована на опанування студентами технології роботи організаційного психолога щодо оптимізації процесу прийняття рішень. Компоненти цієї технології забезпечать їх знаннями про сутність процесу прийняття рішень (види рішень, вимоги до них, психологічні чинники, які впливають на цей процес; моделі та етапи прийняття рішень тощо), методи діагностики особливостей прийняття рішень в організаціях, ділові та навчально-рольові ігри для підготовки менеджерів до ефективного прийняття управлінських рішень.

 ІНТЕРВІЗІЯ ТА СУПЕРВІЗІЯ В АРТ-ТЕРАПІЇ

Метою вивчення дисципліни є формування професійних компетенцій в області теорії і практики інтервізії та супервізії в діяльності психолога, аналіз основних інтервізійних і супервізійних проблем в арт-терапії, особливості застосування арт-технік в роботі з різними категоріями населення.

Завдання:

– залучення до зарубіжного і вітчизняного досвіду в практиці інтервізії та супервізії;

– формування необхідних базових навичок проведення інтервізії та супервізії;

– вивчення основних теоретико-методологічних моделей, стилів, фокусів, форматів, факторів супервізії;

– аналіз основних інтервізійних та супервізійних проблем в арт-терапії, ускладнення в процесі арт-терапії;

– формування навичок та вивчення особливостей застосування арт-технік  в роботі з різними категоріями населення;

– засвоєння студентами супервізійних ролей і відносин, професійного розвитку супервізора;

– формування навичок створення арт-терапевтичного простору, логіки структури арт-терапевтичного кабінету, необхідних засобів для проведення арт-терапії.

3 СЕМЕСТР

ПСИХОТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Мета навчальної дисципліни: поглибити теоретичні уявлення про механізми формування і функціонування феномену емоційного інтелекту; окреслити психотехнології розвитку емоційного інтелекту особистості; сформувати у студентів досвід практичного застосування знань у повсякденному житті та в майбутній професійній діяльності.

 Курс спрямований на формування знань у студента на предмет розуміння природи емоційного інтелекту, його місця у психічній життєдіяльності індивіда, знання індивідуально-психологічних та вікових особливостей розвитку EQ, володіння психотехнологічним інструментарієм його розвитку і застосування у професійній діяльності психолога.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен вміти сприймати, ідентифікувати, розуміти, відтак управляти власними емоціями та емоційними станами, та і розуміти емоції інших людей, вміти розв’язувати емоційно забарвлені проблеми, на основі розуміння  як власних емоційних переживань, потреб, очікувань, так і потреб інших.

ПСИХОТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТІ

Актуальність вивчення цієї навчальної дисципліни пов’язана із стрімким зростанням ролі засобів масової інформації в житті сучасної людини. Нові й традиційні мас-медіа значною мірою впливають на індивідуальну та масову свідо­мість, пропонують найновіші потужні ресурси для нашого особистісного й професійного розвитку. Медіакомпетентність дає можливість ефективно взаємодіяти з медіапростором, забезпечує здатність аналізувати й критично оцінювати повідомлення, розуміти й розрізняти характер впливу медіа на людську свідомість, на процеси, які відбуваються у суспільстві, створювати свій медіапродукт.

ПСИХОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА БУЛІНГУ

Основне завдання даного курсу – визначення концептуальних засад і методологічних принципів психологічної профілактики шкільного насильства (булінгу); ознайомлення студентів із сучасними технологіями психопрофілактики, запобігання й корекції булінгу; вивчення психологічних механізмів взаємодії психолога та учасників насильства (свідків, жертви, виконавця); вироблення базових практичних умінь і навичок організації психологічної допомоги жертвам насильства у руслі різних теоретичних напрямів психологічного консультування й психотерапії; формування морально-етичних принципів і відповідальності; становлення фахової компетентності майбутніх практичних психологів.

Вимоги до знань і вмінь:

Після закінчення курсу студент повинен знати:

• теоретико-методологічні засади і понятійно-термінологічний апарат дисципліни;
• суть, види, форми і прояви шкільного насильства;
• соціальну структуру булінгу;
• психосоціальну модель насильницьких стосунків (трикутник С.Карпмана);
• загальні принципи організації психологічної профілактики шкільного насильства;
• сучасні новітні тенденції розвитку психологічної допомоги дітям – жертвам шкільного насильства.

Після закінчення курсу студент повинен вміти:

• проводити психологічну діагностику булінгу;
• аналізувати й ідентифікувати маркери шкільного насильства;
• розробляти стратегію психопрофілактики булінгу;
• застосовувати психотехнічні прийоми і методи відповідно до завдань психопрофілактики;
• оцінювати показники ефективності психопрофілактичної роботи;
• творчо підходити до вирішення навчальних психологічних ситуацій.

ПРИКЛАДНА ЛОГОТЕРАПІЯ

Навчальний курс “Прикладна логотерапія” належить до дисциплін вільного вибору студента, що спрямований на реалізацію практичної складової професійної підготовки майбутніх психологів в умовах вишу. Курс структуровано таким чином, щоб ознайомити студентів з теоретичними аспектами екзистенційної моделі психотерапії, що сфокусована на пошуках сенсу життя. Розглянуто основні способи знаходження сенсу життя в концепції В. Франкла, причини формування екзистенційного вакууму, прийоми поглиблення екзистенційного усвідомлення кінцевості життя, а також застосування логотерапевтичних методів парадоксальна інтенція й дерефлексія з клієнтами.

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Психологічна допомога у надзвичайних ситуаціях

2 курс, 3 семестр. Кількість кредитів ЄКТС – 3

Мета викладання дисципліни: розширити наукові уявлення та поглибити знання про закономірності функціонування психіки і життєдіяльності індивіда у зоні граничних можливостей та сформувати практичні вміння і навички надання психологічної допомоги постраждалим у

надзвичайних ситуаціях; сформувати у студентів критичне мислення, стресостійкість та здатність до професійної мобільності.

Завдання вивчення дисципліни:

Основними завданнями вивчення дисципліни є обґрунтування основних положень психології надзвичайних (екстремальних) ситуацій у відповідності із сучасними науковими уявленнями; формування у студентів уявлень про основні психічні реакції людини на травматичні події; вироблення базових практичних умінь та навичок першої психологічної допомоги; ознайомлення студентів із сучасними підходами до практики психологічної діагностики та корекції гострих і посттравматичних стресових розладів; навчання студентів психологічним заходам з відновлення працездатності фахівців оперативно-рятувальних служб, військовослужбовців; усвідомлення професійної ідентичності та становлення професійної компетентності студентів; формування морально-етичних норм.

ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ОСОБИСТОСТІ

Навчальна дисципліна «Психологічна безпека особистості» присвячена розгляду двох взаємопов’язаних проблем: психологічній безпеці особистості та способам її психологічного захисту. Виходячи з цього, метою дисципліни є ознайомлення студентів із теоретичними основами проблеми психологічної безпеки особистості як стану її захищеності від впливів, які здатні всупереч волі та бажання людини змінювати її психічний стан і психологічні характеристики, модифікувати її поведінку та обмежувати свободу вибору тощо. Завдання навчальної дисципліни – сформувати у студентів сучасне розуміння психологічної безпеки особистості; навчити їх виділяти загрози цьому виду безпеки, розуміти їх головні джерела та адекватно протидіяти їм. 

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНИМИ КОМУНІКАЦІЯМИ

Курс “Психологія управління корпоративними комунікаціями” є комбінованим курсом з точки зору поєднання теорії та практики для розвитку цілісного сприйняття процесів управління комунікаціями. В даному курсі ми поговоримо про механізми управління корпоративними комунікаціями, познайомимось з брендом та іміджем компанії, корпоративною культурою компанії як елементами її внутрішнього PR, особливостями роботи з кризовими ситуаціями. Також, Ви матимете змогу здобути необхідні практичні компетентності щодо розробки програми корпоративного іміджування, вивчення цільових аудиторій, розробки корпоративного стилю, розробки програми комунікаційного управління кризовими ситуаціями.

ТЕХНОЛОГІЇ КОУЧИНГУ: ПРАКТИКУМ

Коучинг – це сучасна технологія, яку створили для розвитку потенціалу людей і команд, задля досягнення заздалегідь узгоджених цілей та докорінної зміни моделей поведінки, що призводить до розкриття внутрішнього потенціалу особистості.

З допомогою курсу «Технології коучингу: практикум» здобувачі магістерського кваліфікаційного рівня закріплять знання й навички, отримані під час вивчення курсу «Психологія коучингу», вдосконалять свої soft skills і підсилять наявні коучингові компетенції (орієнтованість на результат, вміння приймати рішення, вести ефективну комунікацію, вибудовувати довіру, вміння чути, вміння бачити і вирішувати проблему, масштабне мислення), поглиблено вивчать принципи роботи із запитами лайф і бізнес коучингу.

ТЕХНОЛОГІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ У СІМ’Ї

Курс «Технологіі індивідуального консультування в сім`ї” призначений для професійної підготовки здобувачів спеціальності 053 “Психологія”, готових консультувати сім`ю на різних етапах її життєвого циклу, зокрема кризових. Розкриваються різноманітні підходи у сімейній психодіагностиці, консультуванні подружніх пар, консультуванні з питань дитячо-батьківських стосунків.

Оскільки попит на консалтингові психологічні послуги щороку зростає, оволодіння здобувачами новітніми технологіями консультування сім’ї є актуальним і потрібним. Даний курс є необхідною складовою частиною освітньої програми “Психологія” й органічно доповнює перелік дисциплін, запропонованих для засвоєння студентами.

СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ

 Навчальний курс присвячено вивченню різних наукових теорій і методологічних підходів у дослідженні соціальних комунікацій (соціальної комунікації).

Розглядається процес зародження ідей дослідження соціальних комуніка­цій, а також концептуальні витоки вивчення соціальних комунікацій. Аналізуються ідеї класич­ної соціології, теорії структурного функціоналізму, аутопоезису й інформаційного суспільства як базису зародження теорії соціальних комунікацій, теорію й ідеї соціальних комунікацій російсь­ких наукових осередків (А. Соколов, С. Давидов, В. Конецька, Ф. Шарков, Т. Дрідзе). Підляга­ють аналізу сучасні теорії соціальних комунікацій Ю. Подгурецьки й Т. Гобана-Класа (Польща), дослідження соціальної комунікації в Американській асоціації мовлення, мови й слуху, комплекс­ні моделі соціальних комунікацій (США), трансцендентальна теорія Н. Палашева (Болгарія), ос­новні положення моделі соціальної комунікації болю в теорії К. Крейга й у практичній соціально-комунікаційній діяльності «Hanen Centre» (Канада), ідеї розвитку соціальних комунікацій у Ліса­бонській школі (Португалія).

Піддаються аналізу українські ідеї соціальних ко­мунікацій у межах Київської школи й Харківського осередку досліджень соціальних комуніка­цій, а також специфіка аналізу соціальних комунікацій у теорії інмутації О. Холода. Подано інформацію про сучасні тенденції розвитку наукової галузі «Соціальні комунікації», відбиті в дисертаціях докторів наук із соціальних комунікацій (від 2008 року й дотепер), і висловлюються думки про розвиток соціальних комунікацій.

Навчальний курс розрахований не лише на студентів, але буде корисним для аспірантів і докторантів, які здійснюють дослідження в таких галузях: «Соціальні комунікації», «Соціологія», «Культурологія», «Історія», «Політологія», «Психологія» та «Філологія».